Ігротерапія як метод психокорекційного впливу на когнітивну сферу дошкільника

ЗМІСТ

ВСТУП        6

РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОРЕКЦІЙНОГО ВПЛИВУ НА КОГНІТИВНУ СФЕРУ ДИТИНИ        9

 1.1. Стан дослідження проблеми психокорекційного впливу на когнітивну сферу дитини у науковій літературі.        9

1.2.Ігротерапія як метод психокорекційного  впливу на когнітивну сферу дитини дошкільного віку.        14

Висновки до Розділу 1        22

РОЗДІЛ 2.МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ  КОРЕКЦІЙНОГО ВПЛИВУ НА КОГНІТИВНУ СФЕРУ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ        24

2.1. Процедура проведення дослідження        24

2.2.Психологічні особливості розвитку когнітивної сфери дошкільників.        29

Висновки до Розділу 2        41

РОЗДІЛ 3.ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ПСИХОКОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ        43

3.1.Опис  результатів дослідження        43

3.2.Рекомендації щодо застосування ігротерапії для корекції порушень у когнітивній сфері дошкільника        63

Висновки до  Розділу 3        65

ВИСНОВКИ        68

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        73

ДОДАТКИ        79

1. ВСТУП

Актуальність теми визначається тим, що ігротерапія – найбільш популярний метод, який можна використовувати у роботі з дітьми, він найбільше відповідає задачам їх розвитку. Теорія та практика використання ігротерапії у терапевтичних та корекційних цілях у свій час знайшла висвітлення у рамках двох підходів: психоаналітичного (М. Клейн, А. Фрейд та ін.); гуманістично орієнтованого (К. Роджерс, А. Маслоу та ін.).

У вітчизняній психології зарубіжний досвід було переорієнтовано на основі теорії психічного розвитку дитини та теорії дитячої гри, які були розроблені у працях Л.С. Виготського, О.М. Леонтьєва, Д.Б. Ельконіна. Науковці описували терапію труднощів у взаємовідношеннях між дорослими та дітьми, яка реалізується у формі рольової гри, що моделює новий тип цих взаємовідношень.

Перевагу у використанні групової ігротерапії бачуть сучасні психологи М.Р. Бітянова, С.Н. Карпова, Л.Г. Лисюк, О.А. Карабанова та інші. Вони надають опис психологічних механізмів корекційного впливу гри, моделі співвідношення реальних та ігрових відношень дітей у грі та їх ролі для психічного розвитку дитини.

За допомогою ігротерапії можна корегувати пізнавальну, емоційну, поведінкову сфери дитини.

Майбутнім практичним психологам, які планують працювати у дошкільному навчальному закладі, потрібно досконало знати основи діагностичної та корекційної роботи, механізми діяльності різноманітних форм корекції (зокрема, ігротерапії). Особливо актуальною є корекція психічних пізнавальних процесів у старшому дошкільному віці, тому що саме у цей період відбувається інтенсивна підготовка дитини до навчання у школі.

Об’єкт: когнітивна сфера дитини дошкільного віку. Цi позицiї й зумовили вибiр теми дипломної роботи “Iгоротерапiя як метод психокорекцiйного впливу на когнiтивну сферу дошкiльнят”

Предмет: ігротерапія як метод психокорекційного впливу на когнітивну сферу дошкільнят.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що ігротерапія як метод  психокорекційного впливу сприятиме покращенню властивостей уваги, формуванню мислительних операцій порівняння та узагальнення, збільшенню обсягу пам’яті дошкільнят.

Мета нашого дослiдження: розробка та упровадження програми iгротерапiї для групової психокорекцiї порушень у когнiтивнiй сферi дитини старшого дошкiльного вiку.

Завдання дослiдження.

1.Огляд наукових джерел з питання з метою визначення ступеню розробленостi теми.

2.Дiагностика рiвня розвитку пiзнавальних процесiв дiтей дошкiльного вiку.

3.Дослiдження групової динамiки змiн у когнiтивнiй сфері дитини.

4.Розробка та упровадження корекцiйної програми щодо порушень у когнiтивнiй сферi дошкiльного вiку (мислення, пам'ятi, уваги) за допомогою iгротерапiї.

 У роботі застосовано наступні методи дослідження:

• теоретичні (теоретико-методологічний аналіз проблеми, систематизація наукових джерел, порівняння та узагальнення даних);
• емпіричні (спостереження, анкетування, індивідуальні бесіди);
• методи статистичної обробки даних.

У якості діагностичного інструментарію використано наступні методики. Для діагностики загального рівня розумового розвитку малюнок людини Ф. Гудінаф; для визначення рівня розвитку розумових операцій – методика Е. Замбіцявічене, методика А.Н. Бернштейна «Послідовність подій»;  для діагностики рівня розвитку словесної слухової пам’яті – методика З.М. Істоміної «10 слів»,   для діагностики концентрації, стійкості, розподілу та переключення уваги – методики «Шифровка».