Фантастичний складник у романi О. Сенцова "Другу також варто придбати"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Філологічний факультет

Кафедра української літератури

КУРСОВА РОБОТА

з історії української літератури

на тему: «ФАНТАСТИЧНИЙ СКЛАДНИК У РОМАНІ

О. СЕНЦОВА «ДРУГУ ТАКОЖ ВАРТО ПРИДБАТИ»

Студентки 3-го курсу, групи 6.0358-у

спеціальності 035 «Філологія»

Спеціалізації 035.01

«Українська мова та література»

Клокової Сніжани Віталіївни

Керівник: к. філол. н., доцент

Костецька Любов Олександрівна

Національна шкала ___________

Кількість балів: _______________

Оцінка ECTS _________________

Члени комісії

_______________________________

_______________________________

______________________________

ЗАПОРІЖЖЯ

2021

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФАНТАСТИКИ.ФАНТАСТИКА ЯК ЖАНР ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ.…………………………………………………………………6

РОЗДІЛ 2. ФАНТАСТИЧНИЙ СКЛАДНИК У РОМАНІ ОЛЕГА СЕНЦОВА…………………………………………………………………….16

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..20

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….22

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Українська фантастика має дуже давню історію. Її походження можна прослідкувати ще в давніх міфах та фольклорі. Більшість вчених, які торкалися даної проблеми, вбачають джерела фантастичного в міфології, адже за їхніми спостереженнями кожен народ має свою міфологію та демонологію, що віками зберігається в пам’яті людства.

Першою людиною, що застосовувала фантастичні прийоми, і твори якої дійшли до наших днів, був Арістофан. У своїй комедії «Оси» він навмисно перетворює афінян в ос, щоб підкреслити сміхотворність всього, що відбувається. Але це тільки провісники, насправді ж фантастика до якої ми звикли, виникла в 19 столітті.

 Фантастика є найдавнішою складовою людської культури: вигадка, надприродні події та явища (чудові, незрозумілі, неземні та ін.) - у таких проявах вона з’являється в усних переказах, а згодом і в художній літературі. З часом фантастика змінюється, але не втрачає свого значення, про що свідчать постійні звернення письменників різних напрямків до тем надзвичайного та неймовірного.

Робіт у галузі фантастики не так вже й багато. Більшість із них спрямовані на вивчення саме її історії (М. Дашкієв), а не на теорію. Або ж описують вибрані аспекти – фантастичну літературу (В. Державін), наукову фантастику (М. Йогансен, Т. Катиш, Н. Чорна), фентезі (М. Назаренко). Також була спроба дослідити поетику художньої літератури (А. Нямцу).

Тему фантастики в українському літературознавсті досліджували такі науковці: М. Єгорова, В. Карацупа, А. Трокай, Н. Логвіненко, Н. Юган, Є. Шкуров, С. Хороб.

Однак ретельні дослідження та розуміння фантастичної літератури починаються у ХХ столітті, з цього питання існують окремі монографії: «Вступ до фантастичної літератури» Ц. Тодоров, «Що таке фантастика?» Ю. Кагарлицький, «Природа художньої літератури» Т. Чернишової, «Фантастика в епоху постмодерну: еволюція жанру» М. Єгорової, «Фантастика і фентезі в сучасній українській літературі» А. Трокая, «Наукова фантастика в теоретичному дискусі» Є. Шкурова тощо.

Зокрема Н. Логвіненко дослідила фантастику у творах Миколи Гоголя [20], Л. Свистун порівняла реальність і фантастику в творчості Лесі Вороніної [24], В. Луцик звертався до питання про специфіку жанру наукової фантастики у доробку Доріс Лессінг [25], Д. Денісова порушила проблему перекладу терміна "weird fiction" українською мовою [26].

Однак, незважаючи на певну співзвучність в назвах, погляди вчених кардинально відрізняються.

Мета дослідження: розглянути та описати фантастичні елементи у романі Олега Сенцова «Другу також варто придбати».