Розвиток iнклюзивноi освiти

Катерина КОНЕВА,

студентка 1 курсу

факультету дошкільної освіти

Науковий керівник: Сергій МИКИТЮК

РОЗВИТОК ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

Як відомо, в світі все частіше з'являються діти з порушеннями в розвитку і помітною відсталістю в процесі дозріванні. Нині ця проблема має величезну актуальність, так як кількість дітей з особливостями весь час збільшується, але в тих же країнах СНД мало практикують інклюзивне навчання з багатьох причин. Наприклад, можна враховувати такий факт, як більшість дітей з інвалідністю або не отримують освіту, або відвідують дошкільні навчальні заклади, де не зачіпається складність становища з підходом до інвалідів. Однак, незважаючи на подібні труднощі, на сьогоднішній момент з'явилися нові плани на майбутнє в системі коригування освіти, які належать до перегляду ставлення до організації навчання і виховання дітей з порушенням психофізичного розвитку.

В Україні відбувається зміщення акцентів соціальної політики держави в бік інвалідів, як створення умов для повноцінного життя і отримання повної освіти. Здебільшого, діти, що закінчують інтернати або проходять домашнє навчання, як правильно, мають досить важкі проблеми з соціалізацією: вони часто невпевнені в собі, несамостійні і в них немає шанси реалізувати себе в будь-яких сферах. Інклюзивна освіта дотримується мети, щоб дитина з особливостями з раннього віку могла перебувати в соціумі і пристосовувалася до суспільства, щоб у таких дітей була можливість для налагодження дружніх контактів зі здоровими однолітками, і в той же час здорові діти, учні з перших класів з інвалідами, не реагуватимуть на них з жалістю або засудженням, а навпаки - вчаться спокійно сприймати той факт, що люди бувають абсолютно різними і вони не вибирають, якими народжуватися.

Таранченко О.М. вважає, що інклюзивна освіта для дітей з особливостями у психофізичному розвитку за всіма параметрами повинна бути такою ж, як освіта, яку отримують діти без таких порушень. Мається на увазі, що повинно йти повну участь в навчанні в звичайному класі, в якому діти з порушеннями проводять більшу частину часу і беруть участь у всьому, що відбувається в ньому. У той час, для забезпечення таких умов варто встановлювати відповідні адаптації або модифікації в освітньому середовищі і викладанні. Важливо, щоб йшла саме та система освіти, в якій переважає напрямок на інтереси дитини та її задоволення потреб, адже важлива вимога створення такої системи - гарантувати можливості вибору освітнього закладу і навчальної програми відповідно до індивідуальних особливостей дитини; встановлення стимулювання досягнень дітей в різних сферах діяльності; забезпечення соціально-педагогічного захисту дітей і т.д. В цілому, методи основи інклюзивної освіти в дошкільному віці спираються на особливих підходах до організації життєдіяльності дітей.