Методика фізичного виховання

ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УМАНСЬКИЙ ГУМАНІТАРНО ПЕДАГОГІЧНИЙ

КОЛЕДЖ ІМ. Т.Г. ШЕВЧЕНКА»

Курсова робота з методики фізичного розвитку

Виконала:

студентка 403-Д групи

Расулова Юлія Дмитрівна

Науковий керівник:

Крикунова Олена В’ячеславівна

Умань

2017-2018

Зміст

ВСТУП…………………………………………………………………………...        

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНІ  ЗАСАДИ  ЗАСТОСУВАННЯ  РУХЛИВИХ  ІГОР  В  ПЕДАГОГІЧНОМУ  ПРОЦЕСІ  ЗАКЛАДУ  ДОШКІЛЬНОЇ  ОСВІТИ

1.1.   Психолого-педагогічні дослідження розвитку рухливих ігор  ……… ...            

1.2. Рухова активність - важлива умова всебічного розвитку дошкільників…....................................................................................................                                                                                                                                                                    

1.3.Особливості використання рухливих ігор у роботі з дітьми старшого дошкільного віку……………………………………………………………......

1.4. Організація та керівництво ігровою діяльністю старших дошкільників………… . ……………………………………………………. …                                                        

РОЗДІЛ II

КОМПЛЕКСНИЙ  ВПЛИВ  РУХЛИВИХ  ІГОР  НА  ФІЗИЧНИЙ  РОЗВИТОК  ДІТЕЙ  ДОШКІЛЬНОГО  ВІКУ

2.1. Вплив рухливих ігор на фізичний розвиток дітей старшого дошкільного віку………………………………………………………………………………  

2.2. Експериментальна перевірка впливу рухливих ігор на фізичний

розвиток дітей старшого дошкільного віку…………………………………..  

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….

ВСТУП

        З давніх-давен в Україні будь-які зібрання дітей супроводжувалися ігровою діяльністю. Змагалися у метанні сніжок, катанні на санчатах, лижах, ковзанах. Народна виховна мудрість передбачала розв'язання важливих технологічних завдань формування особистості дитини. Саме у грі вправи активізували рухливість, розвивали процеси мислення, викликали в неї позитивні емоції, сприяли фізичному розвитку.

Слід зазначити, що незважаючи на відповідний рівень системної сформованості рухливих ігор, процес їх розвитку не припиняється, а невпинно продовжується.

Свідченням цього є постійне поповнення скарбниці народних рухливих ігор, забав та розваг новими елементами. У зв’язку з цим, вивчення  націо-нальних традицій і впровадження адекватних рухливих ігор, забав та розваг у сучасну практику навчально-виховної роботи сприятимуть не тільки національно - культурному відродженню, а й формуванню повноцінної національної системи фізичного виховання, підвищенню ефективності виховного процесу в цілому [1,168].

Завданню  фізичного виховання в нашій країні   приділяється  досить велика увага . Воно займає ключові позиції в законах України "Про дошкільну освіту", "Про фізичну культуру",  у "Національній доктрині розвитку освіти".

Сьогодні фізичне виховання спрямоване , насамперед, на охорону та зміцнення здоров’я дітей, підвищення  захисних сил організму, виховання стійкого інтересу до рухових умінь, навичок та фізичних якостей (швидкість, спритність, витривалість, гнучкість), формування культури здоров’я.

Турботу про здоров’я, про потребу виробляти в дитини мотивацію на здоровий спосіб життя відбито в різних офіційних документах та програмах. У Конвенції з Прав Дитини (1990) велике значення надається здоров’ю молодого покоління як вирішальному чинникові виживання людства. У Конвенції превентивного (запобіжного, захисного, охоронного) виховання дітей і молоді (1998) головний наголос  робиться на профілактиці деструктивної поведінки, неприродного способу життя. У програмах "Малятко", "Дитина» проблема здоров’я чітко визначається як один із найголовніших складників повноцінного розвитку дошкільнят.