Використання елементiв дистанцiйноi освiти для навчання студентiв у вишах пiд час пандемii

ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ ДЛЯ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ У ВИШАХ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ

Загребельний Сергій Леонідович,

канд. пед. наук, доцент

Висоцька Людмила Євгенівна

магістр

Донбаська державна машинобудівна академія

 м. Краматорськ, Україна

szagrebelniy@gmail.com

Вступ./Introductions. На даний момент усі ми зіткнулися з такою проблемою, як карантинні обмеження під час пандемії. Які торкнулися таких сфер нашого життя як: освіта, розваги, транспорт та інше. У своїй статті ми намагаємося  донести до студентів закладів вищої освіти, що карантин ніяк не змінює якість навчання та якість донесення інформації до слухачів, а в деякій мірі надає переваги перед звичайним очним навчанням, тому що дає змогу долучатись студенту до виконання завдань у будь-який комфортний для нього час та отримувати якісні знання не зважаючи на карантинні обмеження.

Мета статті. /Aim. У даній статті ми розглянемо: поняття дистанційної освіти; проблеми, які вирішує дистанційна освіта; помилки, яких слід уникати при використанні дистанційної освіти.

Матеріали та методи./Materials and methods. На початку нашої статті розглянемо поняття: "Що ж таке дистанційна освіта?". Дистанційна освіта – це така форма навчання, яка  використовує телекомунікаційні та  комп’ютерні технології. Багато часу нашого життя, особливо зараз під час пандемії Covid-19, переноситься у комп’ютерну віртуальну реальність використовуючи Інтернет-технології і прискорюючи тим самим розвиток інформаційного суспільства в цілому, все це дає змогу долати географічні обмеження знаходячись вдома.  Не виключенням в даному напрямку є і освіта. Зараз при використанні дистанційної освіти ми маємо можливість спілкуватися з викладачем не обов’язково знаходитись поруч, а застосовуючи інформаційні технології у вигляді конференцій, онлайн курсів, вебінарів, практичних занять, семінарів, онлайн-зустрічей тощо. Тому ця форма навчання починає набирати велику популярність.

Багато часу існує заочна форма навчання студентів. Але її можливості дуже обмежені. Дистанційне навчання за допомогою Інтернету дає змогу розширити їх, зробити заочне навчання справді повноцінним та всеохоплюючим. Дистанційна освіта вирішує найрізноманітніші питання з навчання і для цього потрібно мати лише комп’ютер або інший пристрій (ноутбук, смарт-приставку, web-камеру, планшет, смартфон тощо) з доступом до Інтернету і тоді, студент зможе у будь-який зручний для нього час, отримати доступ до потрібних навчальних курсів свого закладу вищої освіти. Програми, які забезпечують дистанційне навчання є наразі дуже доступними, а багато з них і безкоштовними [1]. Це такі програми як: «Мій клас», Google Classroom, Moodle, Edmodo, Classdojo, Zoom, GoogleMeet та інші.

Особливість дистанційного навчання довела до введення в освітню дійсність такої спеціальності, як “тьютор”. Тьютор – це діяльність, яку можуть здійснювати, як викладачі закладів вищої освіти, так і особи інших професій, тобто всі ті, хто залучені до процесу дистанційного навчання (на умовах погодинної оплати). В контексті реалізації дистанційного навчання важливим завданням тьюторів є залучення до самостійної навчальної діяльності студентів, щоб набути такі функції як: передавання позитивного досвіду; постановки важливих цілей та завдань; правильне формування мотивації для навчання; якісний контроль процесу навчання; організаційна діяльність; організація взаємодії між викладачами та слухачами [4].

Розглянемо деякі питання дистанційної освіти, а саме, її переваги та недоліки. Спочатку перерахуємо переваги дистанційної навчання у закладах вищої освіти:

• безперервність навчання, тобто надає змогу студенту постійно займатись навчанням (у будь-який зручний час студент може брати завдання, їх виконувати та прикріпляти відповіді у вигляді файлів) маючи індивідуальний графік;
• економічність, тобто надає змогу навчатися з мінімальними витратами енергії та фінансових ресурсів (не потрібно зі свого місця помешкання переміщуватися в місце, де знаходиться заклад вищої освіти);
• інноваційність, студент застосовує комунікаційні, інформаційні засоби, що дає змогу створення якісного освітнього середовища з метою формування нових навичок не тільки з фахових галузей, а і навичок роботи з комп’ютерною технікою;
• доступність, тобто доступність освітніх ресурсів, а саме використання безкоштовних навчальних курсів на дистанційних платформах;
• диференціація та індивідуалізація навчання, а саме, налаштування та створення дистанційних курсів з урахуванням фізіологічних та вікових особливостей користувачів (це особливо стосується людей з особливими потребами);
• мобільність, особливо стосується студентів, які бажають навчатися та одночасно працювати, не зважаючи на напрям професії.

Широкий та гнучкий інструмент дистанційної освіти дає змогу застосовувати технології при очній формі навчання (перевірка домашнього завдання, контроль рівня засвоєння матеріалу та знань у вигляді різних типів тестування), з поєднанням із заочною формою (консультації в режимі «он-лайн», он-лайн зустрічі), а також можна виділити окремо організацію навчання таку як, онлайн тренінги, конференції тощо. З використанням новітніх засобів усі ресурси, які потрібні для навчання (посібники, підручники, методичний матеріал, план навчального процесу тощо) зберігаються у електронному  сховищі з постійним он-лайн доступом до них.