Ідеї вільного виховання в теорії та практиці М. Монтесорі

Ідеї вільного виховання в теорії та практиці М. Монтесорі

ПЛАН

ВСТУП..............................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. Психолого-педагогічні основи технології

саморозвитку М. Монтесорі...........................................................................7

1.1. Психолого-педагогічна наука про розвиток самостійної

особистості дошкільника................................................................................7

1.2. Технологія саморозвитку М. Монтесорі: поняття, структура,

прийоми і методи ............................................................................................14

РОЗДІЛ 2. Шляхи впровадження технології саморозвитку

в практику сучасного дошкільного закладу.................................................23

2.1. Психолого-педагогічні умови впровадження технології

саморозвитку в практику сучасного дошкільного закладу........................23

2.2. Сукупність прийомів та методів саморозвитку

дошкільника у сучасному дошкільному закладі.........................................25

ВИСНОВКИ....................................................................................................29

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ................................................32

ВСТУП

Сучасність української держави характерна складними процесами реформування практично на всіх напрямках. Глибокі реформи відбуваються і в галузі освіти. Вони пов’язані з продовженням терміну навчання (з 10 до 12 років), зі зниженням вікового цензу освіти (з 7 до 6 років), з переходом на іншу шкалу оцінювання (12 балів) та повним запереченням при цьому негативних оцінок тощо.

Але найголовніше - змінюється філософія освіти: не сприймаються авторитарні принципи педагогіки, натомість пропагуються толерантність і демократизм, центром уваги визнається дитина. Держава не лише підтримує ці зміни, а й виступає ініціатором більшості з них.

Роки незалежності стали сприятливим періодом у розширенні інформаційного простору освіти. Педагогічна громадськість все частіше виявляє інтерес до гуманістичних систем. До сучасної педагогіки повертається те, про що раніше наказували забути. Серед таких педагогічних систем - науковий метод Марії Монтессорі.

Між тим історія свідчить про великий інтерес освітян Росії та України до системи Марії Монтессорі ще задовго до революційних подій 1917 року. У педагогічних журналах Санкт-Петербурга, Києва, в аристократичних салонах активно обговорювалася діяльність італійського професора Марії Монтессорі. Найактивніші прихильники нового методу здійснювали паломництво до Риму на міжнародні курси.

Найвидатнішою прихильницею наукового методу Монтессорі стала і Юлія Іванівна Фаусек, яка 13 жовтня 1913 року за цією системою організувала в Росії дитячий садок, а у 20-ті роки вона очолить кафедру в Інституті дошкільної освіти у Петрограді з вивчення наукового методу Монтессорі.

Відвідала Рим і відома за радянських часів авторитетний фахівець у галузі дошкільного виховання О.І. Тихєєва. У своїй книзі «Дома ребенка Монтессори в Риме. Их теория й практика» (1915 рік) авторка, відзначаючи оригінальність самого наукового методу італійської колеги, зазначає, що не зустріла в жодному з Будинків дитини реалізації основних положень цього методу [5].

Одночасно в Україні метод Марії Монтессорі пропонувала Наталя Лубенець через журнал «Дошкільне виховання». Завдяки українському видавцю читачі мали змогу ознайомитися з враженнями багатьох педагогів-практиків та вчених про безпосередню діяльність Будинків дитини, які працювали за системою М. Монтессорі в Римі.

Високу оцінку педагогічній системі Монтессорі дала видатний український педагог Софія Русова. Вона називала її «дійсно новою і такою, що заслуговувала на повну довіру». Софія Русова радила вивчати все нове, що з’являлося на Заході. Але при цьому, як Марія Монтессорі, все підтверджувати наукою, найперше, психологією та фізіологією. Впровадження нового необхідно здійснювати «в якомога тіснішому співвідношенні з навколишнім середовищем дітей», - неодноразово повторювала С. Русова [4].

Руйнація педагогічної системи Марії Монтессорі почалася наприкінці 20-х років. Наркомпрос організував комісію для перевірки двох експериментальних дитячих садків, на базі яких апробувалася методика Монтессорі. Результатом перевірки стало згортання роботи дошкільних закладів за програмою. Відтоді ім’я Марії Монтессорі зникає з усіх педагогічних та енциклопедичних видань. Лише у період «відлиги» (60-ті роки) у Великій Радянській Енциклопедії з’являється стаття полемічного характеру про Монтессорі та її педагогічний метод.