Аналіз хорового твору Микола Леонтович «Женчичок-Бренчичок»

1. Загальний аналіз

1.1

Основна ідея музичного твору,

епоха створення, рік написання музичного твору (якщо  відомо, якщо ні – ймовірні роки написання).

Основна ідея : полягає в передачі радісного і святкового настрою, характерного для традиційних українських святкувань , любов до народної пісні та традицій , також ознайомлення з жниварськими піснями.

Рік написання : 1917 р.

Епоха створення : початок ХХ ст.

1.2

Композитор,

короткі біографічні дані,

загальна характеристика творчості,

історія створення даного твору та його місце в доробку композитора.  

Микола Леонтович (1877 – 1921)Український композитор, хоровий диригент, педагог, громадський діяч.Народився 1 грудня 1877 року в с. Селевинці (Вінниччина). Початкову музичну освіту отримав від бать-ка, який грав на віолончелі, скрипці та керував хором семінаристів. Навчався у Немирівській гімназії, духовному училищі та духовній семінарії у Камʼянці-Подільському, де вивчав теорію музики та хоровий спів. Там же опанував скрипку, фортепіано та деякі духові інструменти. Працював учителем співу та музики у сільських школах, Єпархіальному жіночому училищі в Тульчині. Заснував у Тульчині музичну школу. Деякий час викладав у музично-драматичному інституті ім. М.Лисенка. Організував кілька хорових колективів за місцем проживання.

Твори: хорові обробки українських народних пісень (150), які й донині є неперевершеними зразками хорового аранжування й виконуються всіма українськими хоровими колективами в Україні та діаспорі, серед них: "Щедрик", "Дударик", "Козака несуть", "Із-за гори сніжок летить", "Женчичок-бренчичок", "Гаю, гаю, зелен-розмаю", "Ой з-за гори камʼяної", "Пряля",

"Ой сивая зозуленька", "Мала мати одну дочку" та багато інших; власні хорові твори "Льодолом", "Легенда", "Моя пісня", "Літні тони" композиції — літургія святого Іоана Златоустого, "Молебен", частини Все-нощної.

Через трагічну смерть не завершив роботу над оперою "На русалчин Великдень".

1.3

Зміст літературного тексту,

коротка біографічна довідка про автора літературного тексту.

Пісня «Женчичок-бренчичок» розпочинається словами: «Женчичок-бренчичок вилітає, високо ніженьку підіймає». Хто ж такий Женчичок-бренчичок? Можливо, це птах, оскільки літає? Ні, Женчичок-бренчичок - молодий хлопець, жнець, який цілий день у полі жав зелене жито і «грудою гострою  ніжку пробив». «Хоч стерня колеться, ніжка болить, — спати не хочеться, гулять кортить». Так любив Женчик гуляти та танцювати, що, мабуть, прозвали його  через те бренчиком, від слова бренькати  (на музичному інструменті.)

1.4

Жанрова приналежність твору. Взаємодія музики і тексту

(навести конкретні приклади вираження змісту та характеру словесного тексту засобами музичної виразності).

Народна пісня. Відноситься до жанру «Вокальна музика / Хорова музика (обр. народна пісня).

М. Леонтович показує у цьому творі грайливий настрій (цілий твір).

Ритміка у творі є яскравим засобом музичної виразності.

У взаємодії музики і тексту виразно виявляється гра народною мовою та ритмічно-мелодійною структурою. Наприклад, у музичних засобах вираження змісту слів використовуються жваві темпи та грайливі мелодії, що підкреслюють легкість і гумористичний характер.

1.5

Використання даного словесного тексту іншими композиторами.

Про використання даного словесного тексту іншими композиторами невідомо.

2. Музично-теоретичний аналіз

2.1

Форма твору в цілому,

структура окремих частин.

Форма твору є куплетно-варіаційна. Проста двочастинна форма , де заспів (а) а приспів (б)

Від 1 до 8 т. (а) від 9 до 16 т. (б)

2.2

Фактура

(гомофонно-гармонічна, поліфонічна, мішана тощо).

Фактура твору - гомофоно-гармонічна (з елементами підголоска)

2.3

Ладотональний план, гармонія

(основна тональність, відхилення, модуляції (якщо є), альтерація, спосіб розміщення акордів тощо).

Основною тональність твору – Мі мажор (E-dur) , зберігається протягом цілого твору.

У творі відсутні відхилення та модуляція.

Також в творі змішане розташування (переважає тісне).

2.4

Характеристика мелодії, особливості голосоведення хорових партій

(плавність, хвилеподібність, уривчастість, стрибкоподібність тощо).

Характер мелодії в основному: плавний але є стрибки.  

Сопрано: мелодія є плавною (стрибок на ч.4 між 12 і 13 т. та між 28 і 29 т.)

Альт: мелодія є плавною (стрибок на ч.5 між 5 і 6 т. та між 6 і 7 , також є стрибок на ч.4 між 6 і 7, також є стрибок на в6 у 24 т. та між 28 і 29 т. )

Тенор: мелодія плавна (стрибок на ч.4 у 13 та 32 т. )

Бас: мелодія стрибкоподібна

2.5

Метроритм

(розмір твору, його зміни, фермати, наявність особливих видів ритмічного поділу (синкоп, пунктирних ритмів, дуолей, тріолей тощо)).

Розмір твору 3/8 – простий вісімковий розмір.

Присутні четвертні , восьмі та шістнадцяті ноти.

2.6

Динаміка

(динамічний діапазон твору, рухомі і нерухомі нюанси (де і чим зумовлені), кульмінація).

Динамічний діапазон твору:  p-f

Рухома динаміка тісно повʼязана з фразуванням та підведенням до кульмінації.

Наприклад: з 25 т. до 32 т.

2.7

Загальна характеристика акомпанементу, якщо є

(дублює чи не дублює хорову фактуру, яким чином збагачує музичну тканину твору).

У даному творі відсутній акомпонемет .

2.8

Переклад усіх термінів,

темпових, динамічних та інших позначень.

Наприклад:

f – форте – голосно.

mf – мецо форте – не голосно

p – піано – тихо

refrain – повторення (повторення частини)

3. Вокально-хоровий аналіз

3.1

Тип і вид хору

Наприклад:

Мішаний чотириголосий (SATB)

Жіночий триголосий (SSA).
Чи є divisi? В яких партіях?

Мішаний чотириголосний хор (SATB)

3.2

Характеристика хорових партій (діапазон, теситура)

Наприклад:

S1: c1 – g2.

Переважає середня теситура.

В т. ?-?, ?? – висока теситура,

в т. ?-?, ?? – низька.

Характеристика хорових партій :

Сопрано: e1-e2

Альт: c1-c2

Тенор: f-F

Бас: A-e1

У всіх голосах переважає середня теситура (зручна).

3.3

Особливості хорового строю

(мелодичного і гармонічного).

Виокремити епізоди (із зазначенням номерів тактів), шо містять найбільші інтонаційні труднощі, вказати способи розв’язання проблеми.

У партії сопран потрібно звернути увагу на ноту «сі» гостро інтонувати.

Повторення ноти (1, 5, 17, 26-28 т.) інтонувати гостро.

 При співі інтервалу «до#» (7 т.) інтонуємо гостро , також соль# інтонуємо гостро бо це є 3 ст. мінору (31 т.)

У партії альтів потрібно звернути увагу на «соль# , мі , ре#» інтонувати гостро

У партії басів та тенорів може виникнути проблема в інтонуванні чотирьох нот соль в другому і восьмому тактах. Оскільки ці нота повторюються, тому може виникнути тенденція до пониження. Тому потрібно слідкувати за їх виконанням ( 1 , 2 т. )

3.4

Характер звуковедення

(наспівно, маршоподібно тощо);

види атаки звуку та штрихи,

які будуть застосовані в даному творі.

Характер звуковедення цього твору:

Маршоподібний

Атака звуку:

Гостра , виділена

3.5

Особливості співочого дихання у творі

(фразове, ланцюгове тощо; наявність цезур і генеральних пауз).

У творі використовуємо фразове дихання.

3.6

Вокальна дикція та артикуляція

(виокремити епізоди (із зазначенням номерів тактів), де можуть виникнути труднощі, пов’язані з  поєднанням/злиттям/диференціацією голосних і приголосних звуків; вказати способи вирішення проблеми).

В даному творі можуть виникнути проблеми з вимовою коротких приголосних з 2 до 4 куплета особливо звернути увагу  на  4 т. та  8 т.

Також з чіткою дикцією протягом цілого твору.

3.7

Особливості хорового ансамблю,

його залежність від фактури твору, мелодики, гармонії, динаміки, темпоритму тощо.

У творі важливо домогтись ритмічного ансамблю , особливо під час виконання 16-тих нот , для того , щоб акорди могли прозвучати вчасно , також варто застосувати динамічний ансамбль щоб отримати якісне звучання  та дикційний ансабль.

4. Виконавський аналіз

4.1

Виразові характеристики темпу/темпів, темпових співвідношень
(метрономічна швидкість, образно-емоційний характер).

Темп (84-100) – Con moto  (в русі )

4.2

Вибір диригентської схеми/схем, дроблення схем та окремих жестів (обгрунтувати). 

У творі я використовую тридольну схему та кистьове стакато.

4.3

Характер диригентського жесту в контексті вираження штрихів, фразування, динаміки, агогічних відхилень
(амплітуда жестів, позиції рук, диференціація функцій рук, тощо).  

У творі використовуємо гострий , уривчастий жест. Динаміку виражено за допомогою двох позицій рук (середня та висока).  Також за допомогою вузької амплітуди рук. Диференціація рук при виконанні довгих ритмічний вартостей (динаміку , фразування) де ліва ставить довгу ритмічну вартість , а права показує схему.  

4.4

Смислове значення та способи виконання фермат, наявних у творі.

У цьому творі відсутня фермата.

4.5

Способи виконання особливих видів ритмічного поділу, наявних у творі.

Твір містить різноманітні види ритмічного поділу, які можуть виконуватися різними способами для досягнення максимальної емоційної та виразної інтерпретації.

Акценти та стрункість ритму: Використання різних динамік та артикуляції для виділення особливих ритмічних елементів, що створює контраст та виразність в музичному виконанні.

Фразування ритмів: Спеціальне фразування ритмів допомагає встановленню логічних музичних фраз та надає твору форму та структуру.

Динамічні відтінки: Зміни динаміки можуть бути використані для підкреслення ритмічних особливостей та створення артистичного враження.

4.6

Особливі диригентсько-виконавські труднощі та способи їх вирішення.

4.7

Які виконання цього твору ви прослухали? Мінімум три виконання.
(назва колективу, диригент, рік виконання, коротка характеристика виконання).

Якому виконанню надаєте перевагу? Чому?

(обгунтувати)

Виконань даного твору не знайдено.