Аналіз хорового твору «Гроза»

               КУ «Запорізьке музичне училище ім. П.І. Майбороди» ЗОР

Аналіз

хорового твору

«Гроза»

Музика Ц.Кюї, слова І.Белоусова

                                                                                                     Виконав студент I курсу

                                                                                            cпеціалізації

                                                                                           «Хорове диригування»

                                                     Запоріжжя
                                                          2019


І. Історико-стилістичний аналіз

Кюї Цезар Антонович(18.01.1835-13.04.1918рр.) – російський композитор, музичний критик, піаніст, письменник, член «Могутньої купки», та «Біляевського гуртка», професор військової фортифікації, інженер-генерал.
Ц.Кюї народився у місті Вільно(Вільнюс) в сім’ї вчителя місцевої гімназії
У хлопчика рано почали проявлятися музичні здібності, міг правильно зіграти мелодії на фортепіано, послухавши їх. Старша сестра навчала грати на інструменті, також займався з педагогами: Германом та скрипачем Діо.
Ц.Кюї написав свій перший твір у 14 років, під впливом улюбленого композитора - Ф. Шопена. Перші твори зацікавили одного з вчителів Кюї, видатного польського композитора - С.Монюшко, він одразу ж помітив дар хлопчика, та знаючи тяжке матеріальне становище родини Кюї, став займатись з ним безкоштовно по таким предметам як: теорія музики, композиція та контрапункт. Ці заняття, були перервані через від’зд до Петербургу, для вступу в інженерне училище. Через навчання, часу на заняття музикою було досить мало, але щотижневе відвідування опери дали міцний фундамент для формування Кюї, як композитора та критика. Після навчання в училищі, поступає у Воєнну-інженерну академію. Лише після закінчення академії почався дійсно серйозний розвиток композиторської діяльності. Велике значення у розвитку таланту Кюї має дружба з М.А.Балакірєвим, це знайомство послужило поштовхом для відновлювання серйозних занять музикою. Також близьке знайомство з кружком Балакірєва: Римським-Корсаковим, Мусоргським, Бородіним, мало певний вплив на Ц.Кюї. Знайомство з О.Даргомижським, А.Сєровим дуже вплинуло на формування вокального стилю Кюї. У своїх творах композитор відстоював принципи реалізму і народності в музиці, часто розносив в пух і прах творчість Чайковського і, в цілому, повністю відображав ідейні погляди «Могутньої купки». Композитор зумів відобразити у своїй творчості суперечливу і напружену обстановку епохи.
Музична спадщина Кюї надзвичайно широка й різноманітна: 14 опер, кілька сот романсів, оркестрові, хорові, ансамблеві твори, твори для фортепіано. Чудовий лірик, здатний втілювати в музиці найбільш піднесені і глибокі почуття, у вокальному жанрі композитор найповніше проявив себе в мініатюрі. Відомий як автор романсів, опер, вокально-симфонічних та фортепіанних творів, Ц.Кюї являється і автором хорової музики.
Хорова творчість об’ємна, та жанрово своєрідна. Багаточисельні хорові цикли a`cappella, вокальні квартети, кантати, оперні хори, музика для дітей.
Виховання дітей в Росії завжди було невідривно зв’язано з релігіозним формуванням, тому композитор пише дитячі цикли в яких показує християнські свята, які будуть зрозумілі дітям: Різдво (№ 13 «Ялинка» з циклу «Музичні картинки» - ор. 15, 1877-78), Вербна неділя (№ 1 «Вербочка» з циклу «Останні 17 дитячих пісень» - ор. 97, 1915)
Духовна музика Кюї, залишаючись поки що маловивченою областю в хоровій спадщині композитора, вимагає особливої уваги і дослідження.
Її вивчення допоможе розкрити художні пошуки автора, проллє світло на деякі питання творчої спадщини відомого російського композитора, яке таїть чимало рис невідомості.
І все ж визначальним у творчій спадщині Кюї залишається хорова мініатюра. По зовнішності і характеру свого обдарування Кюї - типовий мініатюрист. Він майже не виходить з кола тихих і ясних, спокійно-споглядальних настроїв. Серед великої кількості творів для хору особливо виділяються ліричні: «Засвітилася далеко», «Встрепенітесь, птічкі- пісні», «Сяє сонце», «Заснуло все». Стилю Кюї властиві красива мелодійність, витончена гармонізація, вміння використовувати хорові фарби. У його манері помітне прагнення до ліричної злагодженості, закінченості та спокійної рівноваги ліній. У цій ліричній спадщині виділяються і стоять особняком кілька монументальних, розгорнутих хорів: «Життя», «Дві троянди», «Грозові хмари». Ці хорові твори увійшли в цикл «Шість хорів», присвячений Безкоштовному хоровому класу.