Анотація до хорового твору "Хай іде, насува чорна хмара" (II хор русалок) музика Д.М.Леонтович

Хмельницький музичний коледж ім. В.І.Заремби

Анотація до хорового твору

"Хай іде, насува чорна хмара"

(II хор русалок)

        музика Д.М.Леонтович

 (З незакінченої опери «На русалчин Великдень»)

                                                       Виконала:

студентка II курсу

                                                                відділ «Хорове

 диригування»

 Стецюк Поліна

Клас викладача:

                                                                            Панчишеної  О.Б.

м. Хмельницький 2020-2021 н. р.

Микола Дмитрович Леонтович

(1877-1921рр.)

Український композитор, хоровий диригент, педагог, громадський діяч. Він є автором близько 200 обробок народних пісень. За сімейними традиціями Леонтовича віддали вчитися в Шаргородське початкове духове училище. Після закінчення він вступив до Кам’янець-Подільської духової симінарії. Тут він розпочав свої перші композиторські спроби, звертаючись відразу до українських  народних обробок.

М. Леонтович-унікальне явище в жанрі обробок народних пісень, відрізняється яскравим своєобразом, благородністю, простотою, зручністю виконання. Після Жовтневої революції Леонтович створив декілька оригінальних обробок революційних пісень («Інтернаціонал», «Варшав’янка», «Ми ковалі») і декілька оригінальних хорів («Легенда», «Літні тони», «Льодолом» «Моя пісня»). Почав працювати над фантастичною оперою «На русалчин Великдень», яку закінчити не встиг, збереглися лише ескізи першого акту опери.

Серед його найкращих обробок українських народних пісень: «Женчичок», «Ой з-за гори кам’яної», «Піють півні» та інші. Також він є автором широковідомих обробок українських народних пісень для хору «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть».

Стилем опери «На русалчин Великдень» близька до фантастичних опер. Цим пояснюється прагнення композитора до колориту, до яскравості барв. Тенденція створити народну фантастично-обрядову оперу лежить у тісному зв’язку з «Утопленою» Лисенка. Також не можна не відзначити певну аналогію цього твору з «Лісовою піснею» Л. Українки. Спільність між оперою Леонтовича й названими творами зумовлена сюжетною близькістю, аналогією образів, що викликала необхідність оформлення їх певним музичним матеріалом. Саме сюжетними особливостями зумовлено те, що в опері основну роль відіграє музична мова веснянок. Їх мотиви там, де фантастика відходить на задній план і автор прагне розкрити в образі русалок риси людяності і життєвості.

«Хай іде, насува чорна хмара» - це твір ліричного, схвильованого, драматичного характеру. Через образи природи (чорної хмари, грому, місяця) передаються драматичні схвильовані почуття фантастичних образів русалок, їх гнів за зраду у коханні. Русалки проклинають чоловіків, бажаючи їм смерті і тяжких мук: «Проклинайте його всі сестриці», «Не світи йому ти білолиций!»

1.Хай іде, насува чорна хмара,

Хай на того впаде грім і кара,

Хай іде насува чорна хмара,

Хай на того впаде грім і кара.

2.Хто зневажити смів,

Хто зневажити смів душу чисту,

Хто зневажити смів душу чисту,

Хто красу потоптав променисту!

3.Проклинайте його, всі сестриці,

Не світи йому ти, білолиций!

Не світи йому ти, білолиций!

Проклинайте його, всі сестриці!

Слова та музика тісно пов’язані між собою.

Музично-теоретичний аналіз

Для розкриття та передачі драматичного характеру твору композитор використовує наступні засоби виразності:

Тональний план : c moll (гарм-мелод)