Франкознавча дiяльность М.С. Возняка у роки другоi свiтовоi вiйни

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського

Філологічний факультет

Кафедра української мови і літератури

ФРАНКОЗНАВЧА ДІЯЛЬНІСТЬ М. С. ВОЗНЯКА У РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Курсова робота

Студентки групи ФП-46

Оциркевич Н.

Миколаїв 2017

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. «Франко про ідеал української нації»: аналіз національних поглядів Каменяра 4

РОЗДІЛ 2. «Іван Франко та Андрій Чайківський»: про сучасних українських діячів у Галичині 10

РОЗДІЛ 3. Розвідки Возняка про Іван Франко і німецьке письменство 16

РОЗДІЛ 4. «Німецька доповідь Івана Франка про українську націю» у рецепції М. Возняка 26

ВИСНОВКИ 30

Список використаної літератури 33

ВСТУП

Своїми скрупульозними й глибинними студіями спадщини Каменяра Михайло Возняк відкриває цілу епоху у франкознавстві, виходить на якісно новий рівень дослідження. Академік прикладає всіх зусиль для того, щоб якомога повніше видати спадщину письменника: публікує низку унікальних архівних матеріалів, розглядає різнопланові та різнотематичні питання, які стають цілим відкриттям. Перш за все це публікації, присвячені питанню зацікавлення та взаємозвязку Івана Франка з німецькою літературою та польською літературою, з їх основними представниками, подає інформацію про погляди та критику письменника щодо діяльності молодих галицьких талантів та громадських діячів, не оминає стороною особисті погляди Івана Франка щодо української нації та його ідеалу.

РОЗДІЛ І

«Франко про ідеал української нації»: аналіз національних поглядів Каменяра

У праці «Франко про ідеал української нації», яка вийшла 1941 року у 43 числі тижневика «Українські щоденні вісті», Михайло Возняк розглядає питання ідеалу нації для Івана Франка. На основі віршів письменника, присвячених Україні, її минулому та омріяному майбутньому, академік робить висновки та виводить перед нами бачення української нації, її характерних рис, бажань та можливостей у поглядах письменника.

В центрі дослідження стаття Івана Франка «Поза межами можливого», яка ввійшла в жовтневу книгу «Літературно-наукового Вісника» за 1900 р. Дослідник зазначає, що причиною появи цієї статті стала полеміка Степана Томашівського з Романом Стефановичем та Євгеном Кошевичем стосовно брошури М. Міхновського «Самостійна Україна» (Львів, 1900 р.). Автор брошури відстоює самостійність української нації, її самобутність, на противагу цьому С. Томашівський заявляє, що «ідеал самостійної України дуже трудний до осягнення…може накликати ще більший гніт на українців у Росії, тому краще робити культурну роботу для народу й не морочити собі голови неосяжними ідеалами» . Іван Франко ж, у свою чергу, як зазначає вчений, виступає захисником та поборником незалежності та самостійності української держави, викладає свої думки та аргументує їх, закликає не прикривати свої особисті потреби та своє духове відчуження від рідної нації інтернаціональними ідеалами та вселюдськими фразами.

Михайло Возняк, аналізуючи даний матеріал,