Реабілітація Клітемнестри у вірші О. Забужко «Клітемнестра» та у вірші в прозі М. Юрсенар «Клітемнестра, або Злочин»
Автор: Yulikaya • Декабрь 9, 2021 • Контрольная работа • 3,514 Слов (15 Страниц) • 306 Просмотры
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
На правах рукопису
Город Юлія Олександрівна
Реабілітація Клітемнестри у вірші О. Забужко «Клітемнестра» та у вірші в прозі М. Юрсенар «Клітемнестра, або Злочин»
Індивідуальна науково-дослідна робота
Спеціальність: 014 «Середня освіта»
Спеціалізація: 014.01 «Українська мова та література»
Освітньо-професійна програма: «Україська мова та література.Світова література»
Робота виконана на
кафедрі теорії літератури
та зарубіжної літератури
Науковий керівник -
канд. філол. наук, доц.
Соколова В.А.
Луцьк - 2021
Давньогрецька міфологія посідає особливе місце в історії світової культури та літератури зокрема. Її розмаїтість, універсальність та актуальність завжди цікавила письменників і художників та знаходить вираження в європейській літературі сьогодні. Ця система й надалі залишатиметься неоціненним і вічним джерелом сюжетів та образів, якими послуговуватимуться митці.
Метою наукової роботи є рецепція образу Клітемнестри в українській літературі на прикладі поезії Оксани Забужко «Клітемнестра» та вірші у прозі М.Юрсенар «Клітемнестра, або Злочин».
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
- зіставити сюжет античного міфу про Клітемнестру з інтерпретацією у творах О.Забужко «Клітемнестра» та М.Юрсенар «Клітемнестра, або злочин»;
- виявити спільні й відмінні риси художніх текстів, звернути увагу на розбіжності в потрактуванні образу Клітемнестри.
Клітемнестра - донька спартанського царя Тіндарея і Леди, дружина Агамемнона, сестра Єлени та Діоскурів. Одного дня батько Клітемнестри забув вшанувати жертвою Афродіту, і розгнівана Богиня передбачила, що доньки Тіндарея пройдуть страшні випробування і будуть нещасливі у шлюбі. Першою цю долю випробувала Клітемнестра. Вона одружилась із Танталом, онуком Пелопа, але Агамемнон, вбивши Тантала і новонародженого сина Клітемнестри, змусив її стати його дружиною (за Еврипідом). У цьому шлюбі вона народила трьох доньок (їх імена називають по-різному; у пізнішій літературі - Іфігенія, Хрісофеміда і Електра) і сина Ореста.
Ненависть Клітемнестри до чоловіка спалахнула з новою силою після жертвопринесення Іфігенії. Агамемнон надав таке розпорядження, аби забезпечити благополучне відплиття ахейського флоту під Трою. Доки чоловік воював під Троєю Клітемнестра зраджувала його з Егістом (сином Тієста і його дочки Пелопії).
Агамемнон, повернувшись на батьківщину, був убитий Клітемнестрою. За одним варіантом міфу, мотивом убивства було кохання Клітемнестри до Егіста , за другим - помста матері за принесення в жертву дочки Іфігенії, за третім - ревнощі до Кассандри, яку Агамемнон привіз із собою. Разом з Егісфом Клітемнестра загинула від руки сина Ореста, що помстився за смерть батька. Доля Клітемнестри та її рідних була досить складним сюжетом для великих трагедій Есхіла, Софокла і Евріпіда, які деколи абсолютно по-різному змальовують і характер Клітемнестри, і її участь у вбивстві чоловіка[8].
Про «іншість» жінки почала говорити ще в культурний період зламу епох ХІХ-ХХ ст. Леся Українка (зокрема в драмі «Кассандра») та її сучасниці. Деконстроюючи патріархальну картину світу, вона вдається до рецепції античності, здійснюваної в ключі філософського осмислення людського буття. На наступному зламі віків (ХХ-ХХІ ст.) «естафету» перейняла Оксана Забужко (зокрема поезією «Клітемнестра»). Розпочавши культурний діалог із Лесею Українкою, О.Забужко ставила перед собою завдання проаналізувати факти, які не були розглянуті письменницею в драмі, таким чином робить спробу виправдати злочин Клітемнестри. У драмі Лесі Українки «Кассандра» Клітемнестра, як і в античних трагіків, постає маскулінним образом. Її доля розглядається ще з часів троянської війни. Саме через світогляд провидиці розкривається основний замисел. Кассандра не підкоряється волі чоловікам, але все одно є заручницею долі. У той час як Клітемнестра - повністю відповідальна за свої вчинки. Вона наділена жіночими інстинктами: хитрістю, мудрістю та мстивістю. При поверненні чоловіка в Мікен з бранкою Кассандрою вона вдає покірливу дружину, насправді ж у неї вже визрів план убивства Агамемнона. Мета злочину цариці в драмі лишається без остаточного пояснення, та авторка все ж натякає, що це не помста за дочку, а скоріше - бажання одноосібно правити Мікенами. Епіграфом до свого вірша «Клітемнестра» О.Забужко взяла слова саме з «Кассандри» Лесі Українки:
...