Опрацювати літературу. Опрацювати джерела і виконати л-п роботу “Гетьман І.Мазепа”

1. Опрацювати літературу. Опрацювати джерела і виконати л-п роботу “Гетьман І.Мазепа”. Підготувати довідки про С.Палія, С.Самуся, З.Іскру, А.Абазіна

Гетьман І.Мазепа

Особистість І. Мазепи цікавила багатьох письменників, проте, їх поетичні зображення частіше далекі від історичної дійсності. Він був різним, але загалом – сином свого класу тут і свого часу, отразившем у собі всю суперечливість своєї епохи. Він дійшов до нас зі свого часу з тавром зрадника і відданим анафемі Православної церквою, «клятої мазепой», як називав би його сама українська народ. Наш час змінило знак на протилежний. Вже не зрадник і жалюгідний утікач, безславно який закінчив свої дні на глибині, але герой українського народу, борець за єдність землі, її захисник, віддав життя за свободу свого і за мрію про «велику самостiйну незалежну Українську державу».

II.Внутрішня політика гетьмана І.Мазепи. Його стосунки з Запорізькою Січчю.

У внутрішніх відносинах новий гетьман на перших порах абсолютно конкретно позначив свою політичну курс кривавими репресіями, якими було утихомирені бунти проти старшини, які прорвалися при поваленні Самойловича, та відновлено були, за словами сучасного летописца,«тишина і безбоязненное людям тамтешнім мешкане». Гетьманської силою та владою Мазепа, подібно до свого попереднику, підтримував з усією энергиею престиж старшини і його претензії стосовно «подданскому» для населення й допомагав старшині консолідуватися в що гуртується наследственно-привилегированное стан. У цьому плані правління Мазепи було, як й у зовнішню політику, безпосереднім і безперервним продовженням правління Самойловича.

Хай, щоб розсіяти упередження не зі своєї особи, як людина дурного, Мазепа з перших років свого правління небувалою енергією і щедрістю творить низку розкішних і величних для свого часу будівель. Ревний поборник православ'я, Мазепа у всій Гетьманщині побудував безліч храмів, витриманих у цьому вітіюватому стилі, що перепадав іноді називають козацьким, чи мазепинським, бароко. На його ж - кошти було побудовано нові корпусу Київської академії, а кількість її студентів досягало за нього 2тыс. З іншого боку, він заснував багато нових шкіл й друкарень, «щоб українське юнацтво сповна своїх фізичних можливостей користувалося благами освіти». Всі ці щедрі жертви й викликані ними пишні похвали і панегірики, нездатна були примирити нижчі верстви українського населення з політикою гетьманського уряду, так осязательно давала почуватися саме будь-якої «черни»казацкой і неказацкой.

Далекі безперервні щорічні відвідини війнах, не затрагивавших цілком інтересів України та були Україні совершенною новиною. Його догідливість крепостническим вожделениям старшин надзвичайно озброювали проти народ. Уся неприваблива обстановка петровській солдатчини порушували в Україні сильне невдоволення як проти московського уряду, а й проти старанного поплічника його, гетьмана.

Доносы на Мазепу, починаючи в роки його гетьманства, майже припинялися весь час його управління. А характерним симптомом ставлення людини-спеціаліста до нього народу є агітація останнього українського демагога Петрика Іваненко. Петро сам він не вірив, які авторів у Москві чи Батурині піддавали страшним катуванням, страчували.

Мазепа дав потужний поштовх старшинскому элитаризму і далі, тим більше коштів відновлював проти себе рядових козаків Гетьманщини, і навіть принципових запорожців. У 1692г. вже Україна стояла за межею соціального вибуху, коли писар Петро Иваненко-Петрик біг на Січ, аби там повстання проти гетьмана.

Січ, як із Самойловиче, і при Мазепі наприкінці XVII століття стояла вороже налаштована до гетьманському і старшинскому правлінню і до московського уряду, яким спирався новий лад. Кошовий, запорізький Гусак, скаржився в листах до Мазепі, що нині у Гетьманщині бідним людям тепер - гірше, аніж за поляків, оскільки кого і зайве, і той завів собі підданих, щоб сіно і дрова возили,