Наративна структура оповiдань Наталii Кобринськоi "Панi Шумiнська" та "Пан судiя"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Основи літературознавчих досліджень»

на тему:

НАРАТИВНА СТРУКТУРА ОПОВІДАНЬ НАТАЛІЇ КОБРИНСЬКОЇ «ПАНІ ШУМІНСЬКА» ТА «ПАН СУДІЯ»

студентки 3 курсу групи УУ-18-1

спеціальності 035.01 – Філологія

(українська мова та література)

БЕЗВЕНЮК Дар’ї Яківни

Керівник: _________ доц. Шаф О. В.

Кількість балів  _________________

Національна шкала ______________

Оцінка ECTS   __________________

Члени комісії:

_______________ доц. Олійник Н. П.

_______________ доц. Кропивко І. В.

_______________ доц. Шаф О. В.

Дніпро ─ 2020

РЕФЕРАТ

Факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства

Кафедра української літератури

НАРАТИВНА СТРУКТУРА ОПОВІДАНЬ НАТАЛІЇ КОБРИНСЬКОЇ «ПАНІ ШУМІНСЬКА» ТА «ПАН СУДІЯ»

Виконавець: студентка групи УУ-18-1 Безвенюк Д. Я.

Керівник: доц. Шаф О. В.

Курсова робота: 38 с., джерел 30 .

Об’єкт дослідження: оповідання Н. Кобринської «Пані Шумінська» та «Пан судія».

Мета роботи: розгляд специфіки наративної організації оповідань Наталії Кобринської «Пані Шумінська» та «Пан судія».

Одержані висновки та їх новизна: досліджено наративну структуру оповідань Н. Кобринської «Пані Шумінська» та «Пан судія», у яких також проаналізовано й порівняно особливості фемінного та маскулінного наративів.

Результати дослідження можуть бути використані під час вивчення історії української літератури ХІХ століття в середніх спеціальних та загальноосвітніх закладах.

Ключові слова: НАТАЛІЯ КОБРИНСЬКА, НАРАТОР, ГЕНДЕРНО МАРКОВАНИЙ НАРАТИВ, ПОТІК СВІДОМОСТІ, МОДЕРНІЗМ.

RESUME

The coursework of the third-year student Daria Bezveniuk (DNU, Faculty of Ukrainian philology and art, department of Ukrainian Literature). The topic of the work is the narrative structure of the stories «Mrs. Shuminska» and «Mr. Judge» by Natalia Kobrynska. The course research concerned with the narrative structure of the stories «Mrs. Shuminska» and «Mr. Judge» by Natalia Kobrynska. The purpose of the work is to investigate the narrative structure of the mentioned texts and to analyze the features of the feminine and masculine narratives.

The work consists of the introduction, two parts, the withdrawal and the bibliography. ​The work is interesting for the students of philological faculties, for the teachers of Ukrainian Literature in schools and universities.

Bibliography: 30 sources.

ЗМІСТ

Вступ                                                                                                3

Розділ 1. Типологія наративу: літературознавчий аспект                                  7

Розділ 2. Поетикальні особливості наративу в прозі Н. Кобринської                16

2.1. Наративна організація оповідання «Пані Шумінська»: фемінні домінанти                                                                        18

2.2. Морально-етичні, психологічні аспекти маскулінного наративу в оповіданні «Пан судія»                                                        24

Висновки                                                                                                31

Список використаних джерел                                                                36

ВСТУП

В українській літературі часто можна знайти вичерпний аналіз доробку видатного письменника від Т. Шевченка й І. Франка до Ю. Андруховича й С. Жадана. Що ж до письменниць, то тут діапазон досліджень, на жаль, зменшується, а увага до творчости жінок почала зростати відносно нещодавно, на що вплинуло поширення ідей фемінізму. Проте така ситуація зумовлена не програшем жіночого письма чоловічому кількісно або якісно, а історичними та культурними особливостями, а саме довгим пануванням патріархального ладу на українських землях. Відповідно до настанов останнього, зокрема кін. 19 ст., жінка «…не мала голосу, емоцій, бажання, вона була периферією чоловічого, функцією» [29, с. 11], а її точка зору пригноблювалася. Здобуття жінкою освіти та вибір себе як самоцілі зруйнували б канони усталеного буття. Тому жінок всіляко обмежували, починаючи звуженням їхнього життєвого призначення до ролі матері й дружини й продовжуючи в кращому випадкові поблажливим ставленням до жіночого письма як до маргінальної літератури дилетантів, недостатньою увагою, а часом навіть і агресією до найменших спроб самопрезентації як особистости.