Картина світу у романі Рея Бредбері «451 за Фаренгейтом». Образ книги як руйнівної сили у «ідеальному» суспільстві

Сосюк Лесі,УК-41

Картина світу у романі Рея Бредбері «451 за Фаренгейтом». Образ книги як руйнівної сили у «ідеальному» суспільстві

«Ось це вб'є те. Книга зруйнує будівлю». Гюго вкладає свій знаменитий вислів в уста Клода Фроло, архідиякона собору Паризької Богоматері: «Коли порівнюєш архітектуру з думкою, що приймає форму книги, - для чого достатньо мати невелику кількість паперу, чорнило і перо, - то чи можна дивуватися тому, що людський розум надав перевагу книгодрукуванню над  зодчеством?» Практика і звички співіснують, і для нас немає нічого приємніше, ніж розширювати гаму можливостей. Хіба кіно вбило живопис? Або телебачення, кіно? Так що ласкаво просимо, графічні планшети і периферійні пристрої читання, що забезпечують нам доступ з одного екрана до тепер вже оцифрованої всесвітньої бібліотеки.

Рей Бредбері – оригінальний американський письменник XX століття, який є автором 800 творів й з іменем якого пов’язане одне з найбільш  неоднозначних феноменів художньої літератури – антиутопії. Роман “451◦ за Фаренгейтом” як текст потребує постійного прочитання, але поліфонічність читання породжує велику кількість інтерпретацій, витлумачень. 

До творчості Рея Бредбері зверталися переважно англомовні дослідники. Так три ґрунтовні дослідження належать співзасновнику фонду Р. Бредбері, почесному професору англійської мови Інституту американської думки (Університет штату Індіана, Індіанаполіс) W. Touponce. R. Eller у співавторстві з W. Touponce написали книгу «Рей Бредбері: Життя як Фантастика». В ній представлені текстуальні, бібліографічні, культурологічні дослідження 60-річної історії фантастики Р. Бредбері. Життєпис письменника належить Сему Уеллеру («Життя Рея Бредбері»). Окремі аспекти творчості автора досліджені Т. Денисовою, І. Шльонською, Ю. Ханютіним, А. Щербітко.

Отже, об’єктом дослідження є роман Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом».Предмет дослідження – картина світу у романі, глибокі морально- етичні, соціально-культурні проблеми, що постають перед людством та їх відображення у творі, руйнівна сила книги в урбаністичному суспільстві.

Актуальність роботи полягає в тому, що досліджувані думки та проблеми, представлені в романі, тісно пов’язані із сучасним життям людства. Їхнє осмислення допомагає людині усвідомити деякі моральні цінності, яких вона має дотримуватися протягом свого життя. Наприклад, уже сьогодні багато людей відмовляються від читання книжок, вважаючи їх непотрібними або нецікавими, віддаючи перевагу телебаченню, радіо, Інтернету та іншим розвагам. Проте в романі особливо підкреслюється та пояснюється цінність Метою дослідження є осмислення ціннісного простору роману та виявлення актуальних ціннісних орієнтирів.

Минуле тисячоліття, тісно пов'язане з масовою культурою, стало епохою «самотності серед натовпу» (Рисмен), тому книга, з традиційною близькістю до людини, з особливими «інтимними зв'язками між автором і його читачем» [2, с. 8], з можливістю через неї «пізнавати світ індивідуально, поза колективною свідомістю громади» [3, с. 15], виявилася такою важливою. У порівнянні з агресивними способами впливом навколишнього середовища на свідомість (реклама, телебачення, радіо, інтернет, регулювання споживання), книга не тяжіє над людиною, тільки він «її володар»[1, с. 265]. Крім того, на тлі безпредметного світу симуляторів книга виявилася сховищем смислів. Тому проблема необхідності подальшого існування книг розкривається у багатьох створених у XX ст. антиутопіях, де книга є «головним символом минулого, тепер заперечуваного, головним символом всіх старих цінностей»[5, с. 101].

Сюжет книги будується на тому, що держава забороняє читання і наказує знищувати  книги. Той,  хто їх читає, оголошується божевільним. Тема книги в романі тісно пов'язана з феноменом і символічним значенням і важливістю її для людин, тому стикається з вічними мотивами людського буття і свідомості, з процесом осягнення героєм самого себе через любов до інших людей,вихід з відчуження, каталізатором якого здатні послужити книги. Тому їх образ у романі розкривається з різних сторін.

Книга в романі – головний ворог тоталітарної держави через декілька причин. Для Бредбері вона є символом сумнівів, сумніви  ж – це перебування в нестабільності, яке пробуджує інтелект мислити. Тому книга – небезпечний інструмент, який може протистояти масовості свідомості і, отже, здатний зруйнувати цілісність псевдо-щасливого суспільства, створеного державою. Крім того, книга – символ традиції, зв'язок з минулим, «одне з вмістилищ, де ми зберігаємо те, що боїмося забути», які «показують нам пори життя» [1, с. 264], складний світ людської душі.