Залучення режисерського досвіду Ся Яня у написання п'єси у жанрі розмовної драми "Під дахами Шанхаю"

1. Залучення режисерського досвіду Ся Яня у написання п'єси у жанрі  розмовної драми "Під дахами Шанхаю».

        Творчість китайського драматурга, письменника, журналіста, сценариста та режисера Ся Яня (夏衍, 1900–1995) справила значний вплив на історію сучасної китайської драми: його унікальний тип драматичного мистецтва знаменував новий етап у розвитку китайської драматичної літератури. Ся Яня часто називають «однолітком ХХ століття», що пройшов унікальний життєвий та творчий шлях. Отже, після повернення з Японії, до якої він потрапив унаслідок стипендіальної програми, Ся Янь у липні 1929 р разом із Чжен Боці1 (郑伯奇，1895–1979), Фен Найчао2 (冯乃超, 1901–1983) та А Інем3 (阿英，1900–1977) Ся Янь організував Шанхайський художній театр, метою якого була популяриза- ція розмовної драми4 для представників робочих класів. Однак невдовзі після закриття театру дра- матург налагодив зв’язки з Драматичною асоціа цією5 (戏剧协社) і у квітні того ж року ним був успішно заснований «Китайський лівий театраль- ний альянс» (《中国左翼剧团联盟》), що в най ближчому майбутньому визначило розвиток розмовної драми в Шанхаї. Драматург жив у непростий для Китаю час і переломні події китайської історії неодмінно відобразились у його драматичних творах. Тематика творів Ся Яня завжди відповідала потребам суспільства. Автор постійно підтриму- вав зв’язок як із представниками інтелігенції, так і з простим народом. Він завжди добре відчував світовідчуття китайців та настрої суспільства, отже, часто у п’єсах подавав власне бачення при- чин соціально-економічних криз, а в уста своїх персонажів вкладав можливі варіанти вирішення цих проблем.

        Походження композиції монтажу все ще є предметом дебатів, і дискусійний характер цього питання до певної міри відображає вічний антагонізм тези ТЕАТР-КІНО. ДВведенням монтажного мислення, яке зверталося до “нового” глядача, який не лише співпереживав герою, але й робив аналітичне порівняння.

        Композиція монтажу в китайській драмі тісно пов'язана з ім'ям кінорежисера Ся Яня (1900–1995), а перші спроби в цьому напрямку датуються 20-40-ми роками двадцятого століття, які в історії Китаю відзначені сміливими експериментами у всіх літературних жанрах. Це сталося з багатьох причин, включаючи наступні: політичні зміни в країні розвивалися швидко на тлі повалення імперського режиму та наступної масштабної громадянської війни, що призвело до перерозподілу політичних інтересів та впливу в регіоні в цілому; соціальні модифікації передбачали зміни у всіх сферах людського розвитку: поява індивідуального мислення в противагу колективному, а також переосмислення принципів більшості соціальних залишків; економічні зміни дозволили розширити освітні програми обміну та знайомства китайської інтелігенції з досягненнями світової літератури.

        Саме в цей період з'явилися найкращі зразки сучасної китайської літератури. Саме на перетині дисциплінарних сфер кінематографічного та театрального мистецтва народилася композиція монтажу китайської розмовної драми. Ся Янь звернувся до жанру драми в той час, коли він був досвідченим сценаристом, до творчості якого належали такі успішні адаптації, як "Дикий потік" (“狂流”, 1933) та "Весняні шовковиці" (“春蚕”, 1933), засновані на однойменному романі Мао Дуна (茅盾, 1896–1981). Він також активно цікавився новими теоретичними розробками в галузі кіно.Після переосмислення підходів до визначення драматичного монтажу в роботах П. Павіса, Ервіна Піскартора та Вс. Пудовкіна, Ся Янь виводить індивідуальне бачення цієї концепції. Він закликає китайських драматургів спочатку “позбутися містики цього терміна” [Лю 2009, 319], який лише “гасить і плутає” [Лю 2009, 319].