Епоха використання архаїзмів Володимира Кільченського» у романі «Присмак волі»

Міністерство освіти і науки України

                                                                                      Циклова комісія

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

«Сучасна українська літературна мова

і практична стилістика»

на тему:

«Епоха використання архаїзмів Володимира Кільченського»

у романі «Присмак волі»

Оцінка___________

  Тернопіль

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ І. НАУКОВО − ЛІНГВІСТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСТАРІЛОЇ  ЛЕКСИКИ  УКРАЇНСЬКОЇ  МОВИ        5

1.1 АКТИВНА І  ПАСИВНА  ЛЕКСИКА − НЕВІД'ЄМНИЙ СКЛАДНИК СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ  МОВИ        5

1.2 АРХАЇЗМИ У СИСТЕМІ ЛІНГВІСТИЧНИХ УЧЕНЬ        9

РОЗДІЛ ІІ. АРХАЇЗМИ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ У ТВОРЕННІ КОЛОРИТУ ІСТОРИЧНОГО РОМАНУ «ПРИСМАК  ВОЛІ»        14

2.1 ОСНОВНІ СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ  ЗАСТАРІЛОЇ ЛЕКСИКИ У РОМАНІ «ПРИСМАК ВОЛІ»        15

2.2 ЛЕКСИКО−СТИЛІСТИЧНІ ГРУПИ АРХАЇЗМІВ        18

ВИСНОВКИ        22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        24

ВСТУП

Мова є живим організмом народу, вона зазнає постійних змін. Ці перетворення впливають на головний рупор нації – письменників. Лексичний склад рухається разом із культурним зростанням: з'являються нові слова, а інші зникають з ужитку. Між автором та читачем постає стіна – архаїзми. Запропонована робота  є прикладом  того,  що архаїзми  ніколи  не  вийдуть  з  ужитку, бо мова без них буде набагато біднішою й не такою яскравою. Це зумовлено ще й духовними та морально-етичними запитами сучасності. Також у роботі лунає думка, що осягнення глибин історизму художнього мислення Володимира Кільченського − це ключ до усвідомлення ролі людської особистості як суб'єкта нації та історії. Письменник наголошує, що кожна людська душа несе в собі ознаки вічності й конкретного часу, епохи, в яку народилася, жила й творила, свідомо вибирала духовно-етичні цінності.

Письменники часто вдавалися до використання архаїзмів, щоб краще зобразити реалістичні риси суспільного життя людства минулих епох. В. Кільченському як письменнику-історику, вдається відображати соціальний та моральний стан сучасної  людини, що перебуває у нерозривному зв'язку з  історичним  минулим суспільства.

Актуальність полягає в тому, що функціонування та роль архаїзмів у романі ще не ставали предметом дослідження, адже саме вони створюють мовну картину минулого, а також є невід'ємними елементами мови, і є чужими для інших культур.

Мета дослідження  – виявлення функціональності архаїзмів у прозовому творі. Передбачено виконання наступних завдань:

•        дослідити лексичний склад архаїзмів;

•        виокремити поняття архаїзм;

•        провести розмежування архаїзмів та історизмів;

•        розглянути класифікації архаїзмів;

•        визначити та проаналізувати архаїзми у творчості Володимира Кільченського;

•        визначити стилістичні функції архаїзмів у прозовому творі;

•        розглянути принципи перекладу архаїзмів.

Об’єктом дослідження є функціонування архаїзмів у прозовому художньому творі.

Предметом  роботи є архаїзми у контексті творчості Володимира Кільченського (на прикладі роману «Присмак волі»).

Наукова новизна роботи визначається тим, що вперше було здійснено аналіз архаїзмів у романі «Присмак волі» Володимира Кільченського. Виявлено основні групи архаїчної лексики.

У роботі ми звернулися до таких методів дослідження як: аналіз наукових джерел з досліджуваної проблеми на прикладі праць Федорова А. І. та Виноградова В. С., Кочергана М. П. та Карпенка Ю. В.

 Теоретичне значення проведеного дослідження полягає в узагальненні, уточненні, систематизації, класифікації архаїзмів та у виявленні принципів їх творення.