Дослідження наукової парці М.Пастуро «Синий.История цвета»

Зміст

• Вступ.
• Дослідження наукової парці М.Пастуро  «Синий.История цвета».
• Опис середньовічного одягу :
• Жінки
• Лицаря
• Висновки.

Культура сучасної Західної Європи спирається на підґрунтя, що утворилося за тисячоліття від кінця V до  ХV століття. В історії цей період  називається “середні віки”. Найхарактерніших рис середньовічна культура набула з X ст. У цей період у суспільстві створюється розвинута соціальна структура: розвиваються міста, а разом з ними - ремесла, торгівля, школи і університети, мистецтво в усіх основних його видах. У цей період цього інтенсивного розвитку зростали потреби панівного класу феодалів у багатстві та розкоші. В обстановці поляризації  класів і загострення класової боротьби, посиленої участю в ній бюргерства та міської бідноти, сильніше виявилася станово – класова диференціація і в костюмах.

Об’єктом мого аналізу є робота М.Пастуро «Синий.История цвета».

У цій роботі М.Пастуро розмірковував про місце головного кольору в культурі тої чи іншої епохи. Він стверджував,що період середньовіччя синій – це був рідкісний колір. До XII ст. цей колір довго залишався на другому плані, він не відігравав ніякої ролі ні в суспільному житті, ні в релігійних обрядах, ні в художній творчості. Якщо порівнювати іншими кольорами які були присутні в тогочасному суспільстві, синій був занадто тьмяний, бідний , не справляв ніякого враження.

М. Пастуро писав: «На початку другого тисячоліття, та особливо починаючи з XII ст., синій в західній культурі перестає бути другорядним і рідко використовуваним  кольором, яким він був у Стародавньому римі та в епоху раннього середньовіччя. Відношення до нього змінюється на протилежне: синій стає модним, аристократичним кольором і навіть, на думку деяких авторів, найпрекраснішим із кольорів.» Його постійно використовують в одязі, він займає провідну роль  у художній творчості.

Колір був показником суспільного стану.

Біднота вдовольнялася темним одягом із грубого полотна. А у вбранні заможних переважали яскраві кольори, бавовняні та шовкові тканини.

 У романі «Трістан та Ізольда» показано на скільки відрізняються костюми. З опису одягу можна зробити висновок, до якого класу відносились ті чи інші герої роману. Наприклад пустельник тут описується так :

«На пустельникові не було тканої одежі : він ходив загорнутий у козину шкуру, з кострубатою шерстю на спині.»

А Ізольда Білява описується так :

« Дні Ізольди проходять у пишно заквітчаній та розмальованій світлиці. Єсть у Ізольди коштовні оздоби та самоцвіти, пурпурові тканини і килими фессалійські, пісні арф’ярів, розкішні запони з вишитими на них леопардами, орялятами, папугами і всіма морськими та лісовими тваринами. »