Війна - це традиція історії людства, вона прийнята всім цивілізованим світом

«Війна - це традиція історії людства, вона прийнята всім цивілізованим світом»

Коли ми чуємо слово «війна»,  усі ми розуміємо, що війна - це завжди втрати: ресурсів, часу і найціннішого - людського життя. Раніше, до 2014 року, війна асоціювалася лише з параграфами з книжки з історії, вшановуванням пам‘яті загиблих на 9 травня та свічкою, що час від часу з‘являлася над значком телеканалу. Такою була асоціація у моїх однолітків. Можливо, такою б і залишилася  і у мене, якби не події 2014 року. «То що ж змінилося у моїй свідомості?» - запитаєте Ви мене. Пропоную з’ясувати.

Безперечно, я завжди розумів, війна - це зло. Проте, поки біда не прийде до твоєї домівки, ти не усвідомлюєш наскільки це страшно. Ось так трапилося і не такого далекого 2014-го року. Це яскравий приклад з історії, приклад з життя усіх моїх сучасників. Тоді, коли трапилися перші вбивства, лише тоді ми почали розуміти, що війна – це не десь «там», вона не далеко і не лише в книжках та фільмах. Війна приходить тоді, коли її не чекають, б’є по найболючішим місцям. Вона не шкодує старого, малого і каліку. Війна – це сльози, біль, злість, розчарування і страждання. Революція гідності перенесла події на Схід України. Там, на Сході, полягло тисячі наших співвітчизників. Загинули чиїсь чиїсь рідні та близькі люди. Чому сталося так, що ми допустили війну? Це глибоке запитання одночасно до влади, яка правила в ті часи, але й вже філософське запитання. Невже усі війни, які знає історія світу так і не навчили нас, що гіршого для людства і не придумаєш? Мені здається, я ще не маю достатньо знань та досвіду, щоб відповісти на це питання, але однозначно я знаю, що якщо є можливість уникнути війни – треба завжди її використовувати.