Лесь Курбас

Обласний комунальний меморіальний музей - садиба Леся Курбаса  створений  за рішенням  ЮНЕСКО  19 лютого 1987 року до 100 річного ювілею від дня народження  реформатора  українського театру, народного артиста України -  Леся Курбаса.

Експозиція музею розташована в п’ятьох кімнатах родинного будинку Курбасів,  де пройшли дитячі і юнацькі роки Леся Курбаса.  Кожна кімната це певний період з життя і творчості геніального митця.   Перша кімната – це дитячі і юнацькі роки Леся Кураса,  перші його кроки на професійній сцені в Гуцульському театрі і в Театрі Руської бесіди, створення ним в Тернополі театру «Тернопільські театральні вечори». Друга кімната  розповідає про київський період  творчості Леся Курбаса,  діяльність   «Молодого театру» і  МО «Березіль».   Найбільш успішним, яскравим і плідним вважається харківський період  діяльності «Березоля».  Особливе місце в  творчому  процесі «Березоля» цього періоду надається творчій співпраці Леся Курбаса і Миколи Куліша.

 Коли Лесь Курбас вперше побачив  виставу Куліша «97» в театрі  І.Франка, він  так захопився драматургією   Куліша, що переосмислив   курс театру «Березіль».  А з початком  співпраці цих двох геніїв, почався новий  відлік  в історії українського національного театру.

 Тема творчого тандему Леся Курбаса і Миколи Куліша  займає вагоме місце в діяльності нашого музею, починаючи з експозиції і завершуючи тематичними заходами.

  Експозиція музею   починає  тему  творчого союзу драматурга і режисера цитатою  Ю. Смолича : - «… Взаємна любов  - Куліша і Курбаса – була ніжна і пристрасна: так люблять друг друга, коли вірять що йому готовано на майбутнє вчинити щось видатне. Це була любов двох титанів: Куліш був талант для Курбаса, Курбас – талант для Куліша.

Куліш – драматург був талант  світового масштабу… Такого ж масштабу був і Курбас – митець… Хто з них  впливав на другого?  Обидва: Курбас на Куліша, Куліш на Курбаса.»

Представлений детальний опис кожної вистави Миколи Куліша за постановкою  Леся Курбаса.   Це  - «Народний Малахій»,  прем’єра якої відбулася 31 березня 1928 року.  Фото  Мар’яна Крушельницького,  який грав головного героя Малахія Стаканчика.   Сцена перебування Малахія в божевільній, де роль сестри виконує Ольга Даценко,  Г.Бабіївна у ролі  мандрівниці,  сцена з вистави, яка відбувалася    в рідному містечку  Малахія «Вчорашнє»,   де  зібралися сусіди   Малахія(Макаренко, Косаківна, Горна), кум (Й.Гірняк), дружина( Лідія Криницька) і Любина(В.Чистякова).

         Наступною виставою Миколи Куліша в «Березолі» була «Мина Мазайло», прем’єра якої відбулася  18 квітня 1929 року.   В експозиції представлені Йосип Гірняк у ролі Мини  Мазайла,   М.Крушельницький  в ролі дядька Тараса.

Свої спогади про дружбу   між митцями залишив  ревний березілець,  актор, який брав участь в усіх виставах М. Куліша під режисурою  Л.Курбаса.

Трагедія Курбаса була в тому, що він вірив в людину. А справжні  люди це – це рідкий товар  на нашому  загомінкому базарі…  Напарництво, велика річ!  Коли  воно справжнє, то ніяка сила, ніяка черва його не підточить...  Лесеві, в тих буремних часах, такі друзі не попадались під руку… Тому то був  йому таким рідним Гурович, що випив чашу до дна разом з ним.»  

        Вважливе місце в експозиції  займає  остання вистава  Курбаса і Куліша  «Маклана   Граса», яка відбулася 24 вересня  1933  року. Представлені фото сцен з вистави.  Де  роль Маклени виконує Н.Ужвій, Падур – Мар’ян  Крушельницький, Зброжек – Йосип Гірняк.  В експозиції   зібрані фото  підготовки  вистави в Межгірї.  Фото колективу .  Також багато  фото колективу  Березоля  на відпочинку в Одесі, Мижигірї.  Де є Лесь Курбас  і  Микола Куліш.