Українське місто 17-18 ст

Українське місто 17-18 ст.

Характеризуючи українські міста 17-18 столітть варто зазначити, що тогочасні міста мали ще дуже багато спільного з українським селом. Хоча з плином часу почався зворотній процес, і місто почало впливати на розвток села. Тобто в ті роки місто і село мали взаємний вплив один на одного. По-друге, українські міста були певними осередками ітлегенції, освідченості.

Існують декілька типів класифікації міст за різними ознаками та ккритеріями. На мою думку, враховуючи розвиток міст саме у період 17-18 ст. Варто застосовувати класифікацію запропоновану І. І. Крип'якевичем. За його класифікацією міста існували на трьох рівнях:

- "містечко" - це характерний тип міста, який існував у переважній більшості на території Західної України. Для цього типу міст характерне зайняття місцевого населення переважно становило ремесло та торгівля. Як правило, більшість з таких "містечок" мали власне виробництво, яке й забезпечувало життєдіяьність місцевого населення. Купці здійснювали забезпечення ителів ремісничими засобами. "Містечко" було, перш за все, місцем торгівлі для прилеглих сіл, ремесло було низькорозвиненим. Місцеві ителі займалися землеробською діяльності.

Отже, можна зробити висновок, що такий тип міст як "містечко" мало чим відрізнявся від тогочасних українських сіл. головною відмінністю було те, що "містечко" було певним центром з'зду купців і ремісників, які провадили там свою діяльність;

- "мале місто";

- "велико місто".

Спільним для "малих міст" та "великих міст" є те що ,вони існували здавна, а по-друге, існували по всій теиторії України, а відміну від "містечок". Відрізнялися вони такими чинниками: кількість населення та розвиток інфраструктури міста.

Також українські міста 17-18 ст. можна класифікувати використовуючи критерій власності, а саме: королівські та панські, існував ще третійй тип, так звані "юридики" - це був певний симбіоз державних та панських міст, це означало, що у такому місті власність церкви або ж феодела знаходилась на території королівського міста. Дану класифікацію варто застосовувати до міст,які насаперед знаходилась на території Західної України, а також деякі міста, які розташовані на території Центральної України. Міста,які знаходились під впливом Речі Пополитої.

Королівські або їх ще називали деравними містами володіли правом на власне місцеве самоврядування. Панські містабули власністю феодалів або ж церков та повністю підпорядковувались їм.

Міста, які знаходились під владою Речі Посполитої перебували у стані занепаду в середині 17 ст. До основних причин такого становища міст належали такі: перебування Речі Посполитої в постійних війнах, які мають незворотніми наслідками матеріальні збитки, людські втрати, спустощення, розбої тощо. Другою причиною був процем перетворення містечок та міст в села. І останнью причиною занепаду тогочасних українських міст це гальмування економічного та суспілного розвитку внаслідок перебування міст у приватній власності феодалів або ж церков, які звичайно не були зацікавленими у їх розвитку, а мали на меті тільки отримання прибутку та поповнення власних капіталів.

Станом на початок - середину 17 ст.323 українських міста були у власності місцевих феодалів, 52 міста перебували під владою королівської влади, і не вилику кількість, асаме 10 міст становили міста, які перебували під протекторатом церкви.

У другій половині 17 ст на велику кількість міст було покладені непосильні податки та обов'язкові збори. Ці обов'язкові платежі були направлені на відбування панщини на користь місцевої адміністрації та феодалів, яким належали міста.

Характерним як для українських міст та сіл був польській гніт українського населення, а також переслідування за релігійними ознаками.