СРСР - імперія зла

СРСР - імперія зла

У 1970-х роках вираз «імперія зла» був популярним в амереканскій культурі, раніше він вживався щодо Третього рейху і Римської імперії. 8 березня 1983 року Рональд Рейган перед Національною асоціацією євангелістів США виступив з промовою, де і вжив це словосполучення щодо СРСР. Вжитий в ході холодної війни, який вказує на неможливість морального зрівнювання СРСР з США, вираз закріпився за Радянським Союзом аж до 1989 року. У 1989 році Рейган, пославшись на «чудові події, що відбуваються в умовах перебудови при владі Михайла Горбачова», також сказав: «Щиро кажучи, сьогодні я вже не можу називати Радянський Союз імперією зла». У 2002 році Джордж Буш ввів близьке за змістом поняття «вісь зла» по відношенню до протистоявшим США тоталітарним режимам. Нині ж дехто вважає за доцільне називати «імперією зла» саму Америку.

Так, чому ж Рейган вирішив допустимим вживати такий вираз по відношенню до однієї з наймогутніших держав того століття?

За словами людей, що жили в 1970-90 роках, СРСР була зовсім не ідеальною державою. Побудована на захопленні чужих територій, знеособленні народів і контролі за своїми жителями, вона не могла задовольнити всі їхні потреби.

 Згадуючи все хороше, і забуваючи про все погане, деякі індивіди все ще піддаються ностальгії по «минулими часам». Згадують і численні робочі місця, і допомогу від держави, і «безкоштовні» квартири, якісну освіту і медицину, геть ігноруючи очевидні недоліки, яких було теж не мало. Звичайно, не можна ділити світ на чорне і біле - лише дурні мислять крайнощами. Безсумнівно, в СРСР народилося і виросло чимало щасливих людей. Однак у 40-го президента США були причини для такого різкого висловлювання - і в наш час кожен може знайти свої.

По-перше, сам спосіб створення нової країни - це зшивання кровоточивих клаптиків територій різноманітних народів. Зі збереженням де-юре права виходу з Союзу за республіками, де-факто такого не спостерігалося.

По-друге, в ході становлення Єдиної Радянської нації, йшло знеособлення складаючих її народів. Напевно, при ідеальному розвитку подій, від національності в громадянина СРСР повинна була залишитися лише замітка в паспорті.

Однак, переслідуючи таку мету, державний апарат не зміг забезпечити громадян від проявів антисемітизму. Не дивлячись на спроби в післяреволюційний час загладити ці кути, після Другої Світової війни почав поширюватися націоналізм: особливо після того як Сталін виділив російський народ як «керівну силу Радянського Союзу». Особливо сильно, як кажуть джерела, страждав єврейський народ.