Плюралізм типології держав у сучасному суспільствознавстві

Плюралізм типології держав у сучасному суспільствознавстві

Типологія - теорія про типи тих чи інших явищ. Типологія держав призначена класифікувати, «розподіляти» всі держави, що існували в історії людства або існують нині, на такі види, групи, класи, що дають змогу розкрити їх соціальну сутність.

Соціальна сутність держави (втім, як і будь-якого соціального явища) полягає в її здатності задовольняти певні потреби та інтереси тієї чи іншої спільності (соціальної групи, частини, а іноді й усього суспільства). Отже, розкрити соціальну сутність держави означає виявити і вказати, інтереси і волю якої саме частини суспільства (класової, національної чи іншої) виражає, задовольняє дана держава. А досягнути цього можна тільки шляхом наукового, теоретичного дослідження держави, причому здійснюваного на основі соціально змістовного, соціально сутнісного підходу. (Відомо, що її офіційна назва, словесна «самореклама», як свідчить історія, не стільки викривала, скільки приховувала, маскувала її справжню роль. Якби декларативна «зовнішність» держави, її термінологічна самооцінка завжди відповідали суті цього явища, потреби в науці не було б.)

Розподіляти держави на певні різновиди («типи», «класи», «види») можна, ясна річ, і за іншими критеріями, зокрема, за методами здійснення влади (демократичні і тоталітарні), за характером і рівнем технічного, технологічного розвитку суспільства (доіндустріальні або аграрні, індустріальні, постіндустріальні або, як нині іноді висловлюються, «інформаційні»), за ставленням держави до релігії (теократичні, світські, атеїстичні), за географічним розташуванням (східні й західні; європейські, азіатські та ін.) тощо. Усі зазначені класифікації можна зустріти у давній та сучасній літературі. Однак жодна з таких класифікацій, «типологій», відображаючи, безперечно, досить важливі риси, «параметри» держави, не дає відповіді на питання: волю якого населення, якої його частини виражає даний різновид держави. А без такої відповіді соціальна сутність того явища, яке відображається поняттям держави, залишається нерозкритою, «захованою». Тому згадані класифікації не можуть замінити такої типології держав, яка б фіксувала відмінності між ними саме з точки зору їх соціальної сутності.