Органи влади та управління Запорізької Січі

Запорізьке козацтво виробило власну систему суспільно-політичної організації влади, що найповніше відповідала національному характеру українців та вимогам часу. До козацького товариства приймали усіх бажаючих, всі козаки були рівні між собою.

Оскільки державна влада на Січі бере свої початки з військової організації, то державні органи, посади і адміністративно територіальна система були і військовими, і державними одиницями.

Найвищим органом козацького самоврядування була загальна військова рада, на якій вирішувалися усі найважливіші питання, обирали козацьку старшину. Вона збиралася що року 1 січня та 1 жовтня, а також за потреби. Крім загальних військових рад, у запорізьких козаків були ще й ради по куреням.

Виконавча влада зосереджувалася в руках військової старшини: кошовий отаман, військовий суддя, військовий писар, військовий осавул. Кошовий поєднував у своїх руках військову, адміністративну та судову владу. Його влада не була абсолютною, він звітував перед Військовою радою, а його повноваження обмежувалися річним терміном перебування на посаді. Основні обов’язки кошового заключалися в: прийомі на службу нових козаків; затвердженні на посади нижчих урядовців; розподіл доходів, регулювання земельних наділів; представляв Січ в політичних відносинах; чинив судочинство. Другою особою на Січі був військовий суддя. Військовий суддя здійснював суд над козаками, відповідав за артилерію та козацьку скарбницю. В разі відсутності кошового отамана виконував його повноваження як наказний отаман. Військовий писар – третя за значимістю посада на Січі. Значне значення писаря пояснюється його виключними повноваженнями у сфері діловодства. Він був керівником Військової канцелярії.