Великобританія у 1945 – на поч. XXI ст

ТЕМА:  Великобританія у 1945 – на поч. XXI ст.

План

1. Соціально-економічний розвиток Великобританії у перші повоєнні роки. Правління лейбористського уряду К. Еттлі.
2. Крах колоніальної системи Великобританії після ІІ Світової війни та його влив на міжнародне становище країни.
3. Порівняльна характеристика: Внутрішня і зовнішня політика консерваторів та лейбористів Англії упродовж 1945-70-х рр. Ольстерська проблема.
4. Соціально-економічний і політичний розвиток Англії у 1980-х рр. Тетчеризм.
5. Соціально-економічний та політичний розвиток Великої Британії на початку ХХІ ст. Питання «Брезкиту» («Brexit»).

Поняття:

“лейборизм”,  “консерватизм”,  “тетчеризм”,  “капіталістична націоналізація”,“замороження заробітної плати”, “тіньовий кабінет”, «брезкит»( Brexit),

колоніальна система, метрополія, домініон, співдружність, монетаризм, деколонізація, інтеграція.

Важливі дати:

Липень 1945 р – вибори до парламенту, перемога лейбористів. Прем’єром став К. Еттлі.

1949 р. – Велика Британія член НАТО.

1951 р – позачергові парламенські вибори, перемога консерваторів. Прем’єром став У. Черчіль.

1948 р. – здобув незалежність о. Цейлон (нині Шрі-Ланка) і Бірма.

1957 р. – здобула незалежність перша держава «Чорної Африки» - це була британська колонія Гана.

1960 р. – Нігерія та Британське Сомалі. 1961 р. – Танганьїка. 1962 р. – Уганда. 1963 р. – Кенія.

1964 р. – Замбія, Танзанія, Малаві. 1966 р. – Ботсвана і Лесото. 1968 р. – Свазіленд.

Кілька нових держав виникають на місці колишніх британських володінь в Азії та на Близькому Сході:

1960 р. – Кіпр. 1961 р. Кувейт. 1963 р. – Малайзія. 1970 р. – Південний Ємен та Оман.

1983 р. - Бруней. 1997 р. Гонконг (Сянган) був переданий КНР.

У 1960-ті рр.. нові незалежні держави виникли в басейні Карибськогоморя й в Океанії. Серед них – Ямайка, Тринідад, і Тобаго, Барбадос, Фіджі та інші.

1979-1990 рр. –М. Тетчер

2001 – 2007р. - прем’єрство Е. Блера

березнь 2004 р. - Білль про дітей

червень 2007 р. Е. Блер пішов у відставку, на посаді лідера партії та прем’єр-міністра його замінив міністр фінансів Джеймс Гордон Браун.

травень 2010 р. – 13 липня 2016 прем’єром стає Девід Вільям Дональд Кемерон (наймолодший прем’єр-міністр з 1812 р.).

13 липня 2016 р. - прем’єром стала Тереза Мері Мей.

При розгляді першого питання практичного заняття потрібно виокремити:

• наслідки Другої світової війни для Великобританії,
• політична ситація в країні в повоєнний час. Вибори до парламенту липень 1945 р. Реформи уряду К. Еттлі.

        Війна завдала Великій Британії менших збитків, ніж іншим провідним країнам Людські втрати у світовій війні становили 245 тис. вбитих, 275 тис. поранених, 53 тис. тих, що безвісти зникли. Показник цей був значно меншим, ніж у 1914-1918 pp. З іншого боку, погіршився фінансовий стан держави, зменшились золотовалютні запаси, значними були збитки від бомбардувань, втрати суден; розвиток гальмували неоновлений основний капітал у промисловості, втрати капіталовкладень за кордоном (25 %). Державний борг зріс у 4 рази. Зростатиме політична та економічна залежність від США. Частка Великої Британії у світовому капіталістичному виробництві впала з 11,2% у 1948 р. до 7,1 % у 1970 р Наприкінці 60-х pp. вона займала вже 4 місце в світі за рівнем економічного розвитку, але відставала в найновіших галузях виробництва.

        У повоєнний період при владі у Великій Британії по черзі перебували Лейбористська та Консервативна партії. Лейбористи, які спиралися на профспілки (партія заснована у 1900 p.), проголосили своєю метою поступове реформування британського суспільства за допомогою державного регулювання. Консервативна партія (заснов. у 1867 р.) виступила за збереження «вільної конкуренції», пріоритет приватної власності, обмеження впливу держави на економіку.

         Незважаючи на великий авторитет Консервативної партії У. Черчілля, на парламентських виборах у липні 1945 р. його партія зазнала поразки. До влади прийшла Лейбористська партія. Прем'єр-міністром став К. Еттлі. Новий уряд здійснив важливі економічні реформи, зокрема націоналізацію ключових галузей економіки. Було передано державі Англійський банк, вугільну, газову, металургійну промисловість, електроенергетику, залізниці - близько 20 % промислових потужностей країни. Лейбористи здійснювали також програму соціальних реформ: скасування законів проти профспілок, розширення безкоштовної системи охорони здоров'я та розширення житлового будівництва. У сфері зовнішньої політики лейбористи повністю поділяли побоювання щодо радянської загрози, висловлені Чер-чіллем у Фултоні. 1949 р. Велика Британія стала членом НАТО, перед цим - 1947 р. - надала незалежність Індії.        Реформи лейбористів не привели до поліпшення економічного становища: в країні непомірно зросли державні витрати і різко збільшився дефіцит бюджету. На позачергових парламентських виборах 1951 р. консерватори здобули перемогу. Прем'єр-міністром стає У. Черчілль, який буде при владі до 1955 р.