Поняття, функції і роль юридичного перекладу

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ

  Харків 2015

ЗМІСТ

|ВСТУП ...........................................................................................................                 |3      |

|1. Поняття, функції і роль юридичного перекладу……………………….                                                                         |6      |

|2. Основні види правових документів та перекладацькі вимоги до них..                                                              |13     |

|3. Специфіка перекладу правових документів………………………….                                                                             |17     |

|ВИСНОВКИ ..................................................................................................                       |28     |

|СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .....................................................                                                  |31     |

ВСТУП

    Протягом життя людина зіштовхується з різними ситуаціями, які вимагають звернення до професійного юриста. Найчастіше документацію доводиться відтворювати іноземною мовою, наприклад, для отримання робочої вакансії за кордоном, вступу в закордонний вуз, успішного проведення ділових операцій, придбання права проживання у тій чи іншій державі. У цьому випадку не обійтися без послуг професійного перекладача.

    Переклад документів фізичних та юридичних осіб можна охарактеризувати, як «переклад текстів, що відносяться до галузі права і використовуються для обміну юридичною інформацією між людьми, що говорять різними мовами. Оскільки право є предметною галуззю, пов’язаною з соціально-політичними і культурними особливостями країни, юридичний переклад правових документів являє собою непросте завдання і вважається одним з найскладніших видів відтворення тексту в середовищі перекладачів, тому що для адекватної передачі юридичної інформації мова юридичного перекладу повинна бути особливо точною, ясною і достовірною.

    Тексти юридичного характеру мають високий ступінь перекладності, характеризуються клишованою формою, і інформація, що міститься в них, повинна оформлятися раз і назавжди встановленим чином, відповідно до суворих конвенцій [1, с. 282]. Однак було б помилково вважати, що для успішного перекладу досить досконало опанувати термінологію і правила оформлення такого виду документів. Насправді виявляється, що цього замало. На прикладі юридичного перекладу правових документів можна абсолютно точно стверджувати, що необхідно досконально розбиратися в культурних особливостях носіїв вихідної мови, в специфічних конструкціях, властивих тільки їм.

    Особливості перекладу правових документів в даний час все частіше привертають увагу дослідників. Сьогоднішня особлива актуальність питань порівняльного аналізу мов у правовій сфері, а також методології і техніці перекладу текстів правових документів зумовлена значними змінами, що відбулися у сфері політичних і економічних міжнародних відносин в останні десятиліття.

      Серед наукових праць з перекладу, де глибоко аналізуються особливості перекладу правових документів, можна назвати роботи В.В. Алімова [3], Є.Б. Берга [5], О.А. Бурукіної [6], С.В. Власенка [7-9] та ін.

    Мова права передбачає використання спеціальної лексики, яка охоплює широкий спектр правових галузей та інститутів. При перекладі правових документів необхідно враховувати існуючу різницю в законодавствах країн, особливо українського та англійського юридичного дискурсу.

    Перед перекладачем постає проблема адекватного відтворення змісту правових документів при перекладі з однієї мови іншою. Як наслідок, виникає необхідність у використанні перекладацьких трансформацій, зокрема, лексичних, оскільки мова права володіє особливою лексикою і має певне термінологічне наповнення.