"Неперекладне" в народних казках та способи його подолання

«НЕПЕРЕКЛАДНЕ» У НАРОДНИХ КАЗКАХ ТА СПОСОБИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ

Слайд 1

  Під час перекладу казок виникають проблеми, які насамперед пов’язані з особливостями їх художньої форми, стилістичними засобами та значною кількістю безеквівалентної лексики.

Слайд 2

Безеквівалентна лексика є відображенням національно-культурної своєрідності мови на лексичному рівні; вона визначає поняття та явища, що не мають еквівалента в інших культурах. Наведемо та проаналізуємо найбільш поширені способи перекладу безеквівалентної лексики на матеріалі наших казок:

1.Транскодування. У процесі транслітерації графічну форму слова передають засобами мови перекладу, тоді як при транскрипції – його звукову форму. Так, імена героїв казок: Іванко – Ivanko, Марічка – Marichka, Лар і Крос – Larr and Kross. Однією з основних переваг транскрипції або транслітерації є максимальна стислість. Цей спосіб слід використовувати обережно, оскільки іноді передача колориту, який не є основною метою, може відтіснити на другий план передачу змісту реалії без виконання комунікативного завдання перекладу.

Слайд 3

2. Калькування полягає в передачі безеквівалентної лексики шляхом заміни її складових частин – морфем чи слів (у випадку зі стійкими словосполученнями) їхніми прямими лексичними відповідниками в мові перекладу: Кросград – Krosstown, де перекладач використав транскодування основи Кросс – Kross для збереження незвичайності та неповторності власної назви, та калькував основу град-town, Зоря і Чародійка Пітьма – The bright Dawn and the Dreary Darkness, де Зоря – Dawn, Пітьма – Darkness і використано додавання слова. Перекладач ввів лексичні елементи, відсутні в оригіналі, з метою правильної передачі смислу речення та підсилення прагматичного ефекту. Цілюща і живуча вода -healing and life giving water, меч-самосіч - magic sword.

Слайд 4

3. Дескриптивну перифразу можна коротко охарактеризувати як описовий зворот, за допомогою якого явище, предмет, особа називаються не прямо, а описово, через характерні їх риси. В назвах казок: Марічка та Іванко − The Tale of Love передано саме значення власних назв, які в українській культурі завжди асоціюються з історією про кохання; Чародій і Злий Чоловік – Merrymind and Wickedwink структура оказіоналізмів складається з двох основ merry – веселий, mind – розум та wicked – злий, wink – миготіння. Можна припустити, що перекладач намагався надати характеристики персонажів української культури; в реалії веснянки joyful songs перекладач описав, яке функціональне навантаження несе це поняття для українського народу.

Слайд 5

4. Гіперонімічне перейменування є досить поширеним видом перекладу, що пов’язане із засадничими поняттями лексичних трансформацій, категоризацією денотата, визнанням ізоморфізму частини й цілого, генералізацією. Цей прийом передає семантику з втратою семи «локальність» і окремих семантико-диференційних ознак: зустрічати хлібом-сіллю – hospitality, тут перекладач пояснює значення фразеологізму за допомогою більш ширшого поняття. Ось як описує М.Коцюбинський головну героїню Маланку в повісті “Fata Morgana”: “Мала, суха, чорна, у чистій сорочці, в старенькій свитці”. У перекладі А.Бернгарда читаємо: ”There was Malanka, small and thin, in a clean blouse and an old coat”.