Поняття про теоретичну географію
Автор: livik • Май 23, 2022 • Реферат • 2,848 Слов (12 Страниц) • 171 Просмотры
ІНДЗ на тему :
«Поняття про теоретичну географію»
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1.ПОНЯТТЯ ПРО «ТЕОРЕТИЧНУ ГЕОГРАФІЮ». 4
1.1. Суть та класифікація теорії географії 4
1.2. Підходи до визначення теоретичної географії. 7
1.3. Розмежування теоретичної географії із суміжними науками 8
1.4. Зміст, функції та закони теоретичної географії 9
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ В ГАЛУЗІ ТЕОРЕТИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ 11
2.1. Основні напрямки досліджень в теоретичній географії 11
2.2. Завдання теоретичної географії та способи їх вирішення 13
2.3. Сучасний стан теоретичної географії 14
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 16
ВСТУП
Сучасна географія є цілісною системою природних і суспільних напрямів, об'єднаних просторовим аспектом дослідження. У центрі досліджень географії знаходиться географічна оболонка - складне утворення, в якому сплітаються, взаємодіють, взаємопроникають абіотичні, біотичні та економічні, соціальні компоненти.
Сучасна географія охоплює питання вивчення різноманітних природних та соціальних процесів та явищ на земній поверхні, їх генезис, структуру, еволюцію, морфологію, значення для людини та суспільства. Географія надає особливого значення тому, де спостерігаються ті чи інші явища, як вони сформувалися в тих чи інших місцях (аспект динаміки та часу), чому вони можуть проявитися (причинно-наслідкові відносини) і які наслідки їх розвитку (прогнозний аспект).
Поліструктурність предмета пізнання сприяє поліструктурності самої географічної науки, всередині якої традиційно виділяються два основні «крила» – природне та суспільне, також диференціюються. Однак усередині географічної науки сформувалося і потужне інтеграційне ядро – це теорія географії та теоретична географія.
РОЗДІЛ 1.ПОНЯТТЯ ПРО «ТЕОРЕТИЧНУ ГЕОГРАФІЮ».
- Суть та класифікація теорії географії
Теорія географії сформувалася історично й у час представляє сукупність наукових знань про географічний світ та його компоненти. Говорячи про сформованість уявлень про теорію географії, слід мати на увазі різноманітність підходів до її трактування і внутрішньої структури.
Так, А.Г. Ісаченко у теорії географії розрізняє три основні блоки: 1) вчення про епігеосферу; 2) вчення про територіальну диференціацію, куди належить і районування, що грає, по суті, роль сполучної ланки між усіма трьома блоками; 3) вчення про географічні системи, що одночасно виконує функцію теорії територіальної інтеграції. До цих блоків він також включає комплекс теоретичних питань, що належать географічним аспектам взаємодії природи та суспільства.
М.М. Голубчик із співавторами виділяють три класи теорій за рівнем узагальнення:
- Емпіричні, або описові, теорії безпосередньо охоплюють групу об'єктів та процесів. Вони виводяться шляхом систематизації фактів, виявлення закономірностей, що пов'язують факти. З просторової систематизації фактів, наприклад, отримано теорію територіальної диференціації ландшафтів, що поєднує закони зональності, секторності, висотної поясності та концепцію розташування.
- Формалізовані теорії – розвиток знання. Вони виходять шляхом редукування та заміни текстів символами. Прикладом може бути закон географічної зональності. Цей закон отримано шляхом енергетичної формалізації емпіричного у основі закону географічної зональності. Він говорить: у кожному географічному поясі періодично повторюються аналогічні зони. Закон проявляється у модельній ситуації – на однорідній кулі. Така формалізація різко звузила рамки суб'єктивних підходів та дозволила дати кількісну характеристику типів ландшафтів.
- Дедуктивна теорія – це аксіоми, що виводяться переважно з формалізованих теорій. Вони близькі до постановки конструктивних завдань та нових гіпотез, тобто. висуваються для отримання нових результатів у науці.
А.М. Трофімов та М.Д. Шаригін вважають, що фундаментальна частина географії є трирівневою теорією географії: на першому рівні генеруються теорії приватних («дочірніх») географічних наук, на другому рівні формується загальна теорія географії, на третьому – створюється теоретична географія. Кожен рівень відрізняється характером узагальнення, ступенем формалізації, широтою географічних ідей. Усі рівні теоретизації діалектично взаємопов'язані та взаємозумовлені, разом утворюють фундаментальний «багаж» географії.
...