Діагностика конкурентного середовища ринку

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………...3

1. Сутність та види конкурентного середовища…………………………4

2. Методи діагностики конкурентного середовища……………………11

3. Особливості діагностики конкурентного середовища на ринку смартфонів………………………………………………………………………..15

Висновок…………………………………………………………………..17

Список використаної літератури………………………………………...18

ВСТУП

В умовах динамічного стану конкурентного середовища підприємницькі структури опиняються у сфері конкуренції. З метою правильної розстановки пріоритетів, розробки ефективної стратегії, яка відповідатиме тенденціям розвитку ринкової ситуації і має бути основана на сильних сторонах діяльності підприємства, будь-яка фірма повинна постійно здійснювати поточний контроль і аналіз конкурентної переваги на ринку, на якому вона і конкуруюча фірма пропонують аналогічні за споживчим попитом товари або послуги.

Метою даної курсової роботи є  теоретичне вивчення поняття конкурентного середовища ринку, методів його діагностики та визначення особливостей діагностики конкурентного середовища ринку смартфонів.

Об’єктом дослідження даної роботи є важливість діагностики ринкового середовища в умовах конкуренції та визначення її особливостей.

Предмет курсової роботи є конкурентне середовище.

Завданнями роботи є  

• Теоретико-методологічне визначення конкурентного середовища;
• Теоретико-методологічне визначення методів діагностики конкурентного середовища ринку;
• Визначення особливостей діагностики конкурентного середовища на прикладі ринку смартфонів;

1. Сутність та види конкурентного середовища

Одним із найбільш дієвих складових елементів ринкової економіки є вільна конкуренція товаровиробників. Конкуренція виникла одночасно з товарним виробництвом, однак лише при капіталізмі вона перетворилася в головний важіль ринкового регулювання суспільного виробництва. Подальший розвиток суспільного виробництва на ринкових засадах зміцнював, розвивав, ускладнював і конкурентні відносини між товаровиробниками, породжуючи все більш досконалі форми та моделі конкуренції[1].

Перші серйозні теоретичні положення про конкуренцію як рушійну силу розвитку економіки започаткували в середині XVIII ст. представники класичної політекономії. Зокрема, А. Сміт дослідив, а пізніше Д. Рікардо побудував модель досконалої конкуренції. К. Маркс доповнив її з позиції закону вартості. Досліджували досконалу конкуренцію також Дж. Міль, А. Курно, Е. Хокшер і Б. Олін. Дж. Робінсон і Е. Чемберлін пішли далі: дослідили монополістичну конкуренцію. А. Курно теоретично обґрунтував також поняття олігополії, а П. Сраффа, Ф. Еджоурт, А. Лернер, Ф. Хайек та інші - монополії.

У процесі еволюції теоретичних поглядів на конкуренцію вияснилось, що це поняття достатньо складне та багатогранне, чим і пояснюється наявність чисельних його визначень. Однак більшість економістів під конкуренцією розуміють боротьбу (змагання, суперництво) суб'єктів ринку за досягнення своїх цілей: кращих, вигідніших умов поставок ресурсів, виробництва і збуту товарів, отримання якомога вищого прибутку. Тлумачні словники конкуренцію визначають достатньо спрощено - як змагання на ринку. В Законі України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» (лютий 1992 р.) конкуренція трактується як змагальність підприємців, коли їх самостійні дії обмежують можливості кожного з них впливати на загальні умови реалізації товарів на ринку і стимулюють виробництво товарів, яких потребує споживач[2].

Конкуренція являється необхідною передумовою функціонування ринкової економіки. Її механізм гнучко реагує на найменші зміни, які відбуваються на ринку, який у свою чергу чутливий до змін у механізмі конкуренції. Це спонукає підприємців постійно шукати шляхи підвищення продуктивності праці, зниження витрат виробництва, запровадження інновацій. Тобто конкуренція представляє собою внутрішній механізм ефективного та динамічного економічного розвитку. Конкуренція завжди протікає у певному середовищі. Досліджуючи зовнішнє середовище підприємства, Мартиненко Н. М. зазначає, що воно «в значній мірі є нестабільним та непередбачуваним. А тому забезпечення ефективного функціонування підприємства залежить від своєчасної реакції на зміни в такому середовищі. Підприємці, які не враховують вплив зовнішнього середовища, створюватимуть розрив між власною поведінкою та вимогами даного середовища. Сучасне ефективне підприємництво повинно враховувати в своїй діяльності зміни у зовнішньому середовищі. В іншому випадку збереження ефективного його функціонування та виживання взагалі стає проблематичним…