Статистичне спостереження

 Тема 2. СТАТИСТИЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

1. Поняття про статистичне спостереження. Основні організаційні форми, види і способи статистичного спостереження.
2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження.
3. Організаційні питання статистичного спостереження.
4. Помилки статистичного спостереження та заходи по забезпеченню надійності статистичної інформації.

1. Поняття про статистичне спостереження. Основні організаційні форми, види і способи статистичного спостереження

Будь-яке статистичне дослідження розпочинають з отримання первинної інформації про досліджуване явище або процес. Отримання повної і достовірної інформації можливе лише за умови неухильного дотримання наукових принципів організації і проведення спостереження, які вироблені статистичною наукою у процесі її розвитку.

Статистичне спостереження – це планомірна, систематизована, науково-організована робота по збиранню масових даних про явища і процеси суспільного життя шляхом їх реєстрації за заздалегідь розробленою програмою.

Проведення статистичного спостереження передбачає таку послідовність дій:

• проведення заходів з підготовки спостереження;
• безпосереднє збирання первинних даних;
• контроль зібраної інформації.

Заходи з підготовки статистичного спостереження поділяються на дві складові: розв’язання програмно-методологічних питань та організаційна підготовка спостереження.

Форми статистичного спостереження виділяють на основі їх найбільш загальних організаційних особливостей. У сучасній статистиці виділяють наступні форми:

• статистична звітність;
• спеціально організоване статистичне спостереження;
• реєстри.

Звітність – це форма статистичного спостереження, при якій підприємства і організації в офіційно встановлені терміни подають відомості, що характеризують їх економічний стан і результати діяльності за звітний період, державним органам статистики шляхом заповнення формулярів офіційно затвердженого зразка.

Статистична звітність є документом, який підписує керівник підприємства (тобто він має юридичну силу). Всі наведені в ній відомості повинні ґрунтуватись на бухгалтерських документах і документах первинного обліку. Формуляри для заповнення (форми) затверджуються органами державної статистики, правила їх заповнення є єдиними для всіх одиниць спостереження. За неподання статистичної звітності, порушення термінів її подання або подання недостовірних чи завідомо неправдивих даних застосовуються санкції згідно з чинним законодавством.

У разі необхідності додатково до статистичної звітності проводяться спеціально організовані спостереження. Найбільш розповсюдженими з них є переписи (перепис населення, переписи обладнання, незавершеного будівництва, сільськогосподарські переписи худоби, посівних площ, багаторічних насаджень тощо). За можливості переписи намагаються проводити з певною періодичністю. Різновидами спеціально організованого спостереження є референдуми, соціологічні обстеження і т.д. Такі обстеження найчастіше носять одноразовий характер.

Реєстри – це форма неперервного спостереження за соціально-економічними процесами. В статистичній практиці застосовуються реєстри населення та реєстри підприємств.

Види статистичного спостереження класифікують за різними ознаками:

• в залежності від охоплення одиниць сукупності спостереження можуть бути суцільними і несуцільними. При суцільному спостереженні обстежуються всі одиниці сукупності. Це переписи, статистична звітність (її зобов’язані подавати всі підприємства незалежно від форми власності). Несуцільне спостереження охоплює лише частину одиниць сукупності, які відбираються певним чином. Основними видами несуцільного спостереження є вибіркове спостереження,  монографічне, спосіб основного масиву. При вибірковому спостереженні вся сукупність фактів характеризується за її певною частиною, відібраною у випадковому порядку. Монографічне спостереження являє собою детальне вивчення однієї (іноді декількох), але типової для основної маси одиниці спостереження. Метод основного масиву полягає в тому, що з усієї сукупності одиниць для вивчення обираються ті, які мають найбільшу питому вагу за досліджуваною ознакою (наприклад, дослідження рівня цін і товарообороту не за всією сукупністю населених пунктів, а лише у великих містах).