Статистичне спостереження

Тема 2. Статистичне спостереження

1. Сутність статистичного спостереження
2. План статистичного спостереження
3. Програмно-методологічні питання плану спостереження
4. Організаційні питання плану спостереження
5. Система контролю даних спостереження
6. Форми, види та способи спостереження

Збирання статистичної інформації (статистичне спостереження) є початковою стадією статистичного дослідження, від якої значною мірою залежать результати статистичної роботи. Помилки, допущенні при збиранні статистичних даних, впливають на правильність і вірогідність теоретичних і практичних висновків. Тому, спостереження повинно бути всебічно продумане, добре підготовлене й чітко організоване.

Статистичне спостереження – це сплановане, систематичне й науково-організоване збирання масових даних про різноманітні суспільно-економічні явища й процеси.

Основне завдання статистичного спостереження – одержання вірогідних статистичних даних, які об’єктивно характеризують явища і процеси суспільного життя.

Статистичні спостереження можуть бути первинними або вторинними.

Первинне спостереження – реєстрація вихідних даних, що надходять від об’єкта, який їх продукує (наприклад, поточний облік новонароджених у відповідній установі; опитування населення).

Вторинне спостереження – збирання раніше зареєстрованих та оброблених даних (наприклад, результати аудиторської перевірки звітів про фінансово-виробничу діяльність підприємств).

Від якості даних статистичного спостереження залежать результати подальшого дослідження, тому дані мають відповідати певним вимогам.

Вимоги до статистичних даних:

1. вірогідність – відповідність реальному стану;
2. повнота – достатнє охоплення за обсягом та суттю;
3. своєчасність – вчасне надходження до користувача;
4. порівнянність у часі та просторі за складом сукупності, одиницями виміру, методикою збирання та обробки, територіальною належністю одиниць;
5. доступність – можливість отримати або ознайомитись.

Підготовка статистичного спостереження починається зі складання плану спостереження. Він складається з двох частин.

1 частина об’єднує програмно-методологічні питання плану.

2 частина – організаційні питання.

Програмно-методологічні питання плану (1 частина) – це перелік пунктів, які з’ясуватимуть:

• для чого проводиться спостереження? (мета обстеження);
• що обстежується? (об’єкт спостереження);
• складові частини об’єкта (одиниця сукупності);
• джерело інформації (одиниця спостереження);
• на які запитання планується дати відповіді (програма спостереження).

Визначення мети й завдань спостереження має важливе значення для успішного проведення всього дослідження. Не можна починати статистичне спостереження, не знаючи мети його проведення.  Мета формулюється ясно, чітко, конкретно, з урахуванням завдань спостереження. Наприклад, метою обстеження сімейних бюджетів є дослідження складових частин доходів і витрат сімей.

Відповідно до мети визначаються об’єкт і одиниця спостереження. Визначити об’єкт означає встановити обстежувану сукупність, визначити її межі й напрями вивчення, з’ясувати істотні ознаки явищ, що вивчаються. Наприклад, під час перепису населення необхідно встановити, яке саме населення підлягає реєстрації – те, що на момент перепису перебуває в даній місцевості, чи те, що постійно тут проживає.

Одиниця спостереження розглядається як первинний елемент об’єкта, що є джерелом інформації: підприємство, установа, господарство, заклад, сім’я і т.п. Визначається вона залежно від завдань і мети спостереження. В окремих випадках встановлюються дві одиниці спостереження. Наприклад, під час перепису населення враховуються ознаки сім’ї і кожного її члена.