Поняття та види електронних платіжних систем

Титулка

Зміст

Вступ        3

Основна частина        4

Висновки        12

Список використаних джерел        13

Вступ

В умовах активного розвитку електронної безготівкової економіки в Україні та світі максимально зростає популярність безготівкових розрахунків, здійснення яких відбувається переважно за допомогою платіжних систем, що певною мірою спрощують, пришвидшують та убезпечують фінансові операції між контрагентами, покупцями та продавцями, платниками й одержувачами тощо.

Нинішня епідемічна ситуація, пов’язана з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19 і встановленням карантину, також впливає на мінімізацію використання готівки. Усі функціональні можливості платіжних систем у належний спосіб реалізуються, насамперед, завдяки їх фінансово-правовому регулюванню, яке є обґрунтованим для запобігання кризі неплатежів, попередження втрати ліквідності окремими учасниками платіжних систем, виявлення нетранспарентності діяльності платіжних систем, забезпечення диверсифікації ризиків у платіжних системах та безпеки платежів, а також здійснення державного нагляду за платіжними системами.

І це набуває неабиякого значення в періоди фінансової нестабільності, що може створювати загрозу національній безпеці держави через підрив довіри суспільства до надавачів платіжних послуг. Тому для забезпечення стійкості та безпеки фінансової системи держави задіяна активна роль фінансового права в регулюванні публічних відносин, пов’язаних із платіжними системами та переказом коштів.

Основна частина

1. Поняття та види електронних платіжних систем

Електронні платіжні системи, або системи електронних платежів, призначені для здійснення платіжних операцій у інтернеті. За допомогою платіжної системи можна здійснювати розрахунок за товари та послуги проектів і сервісів. 

В Україні на відміну від платіжної системи, яка забезпечує здійснення платежів за допомогою платіжних карток, електронних грошей та інших платіжних інструментів, система розрахунків дозволяє здійснювати розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

Переказ коштів є багатостадійною процедурою руху коштів від платника до отримувача та у цілому має публічно-сервісну спрямованість, яку необхідно розглядати через призму категорій «платіжні послуги», «платіжні операції», «платіжні інструкції».

У сучасному платіжному просторі України діє дві національні платіжні системи:

1. Система електронних платежів Національного банку України (СЕП) як міжбанківська платіжна система;
2. Національна платіжна система «Український платіжний простір» (ПРОСТІР) у вигляді роздрібної платіжної системи із застосуванням різних платіжних інструментів, у т. ч. платіжних карток, електронних грошей. Сучасна імплементація міжнародних стандартів національними та іншими платіжними системами, які функціонують в Україні, а також впровадження ними новітніх технологій сприяє їх інтеграції в єдину зону платежів в євро (SEPA) та гармонізації зі світовим платіжним простором.

В умовах активного розвитку електронної безготівкової економіки в Україні та світі максимально зростає популярність безготівкових розрахунків, здійснення яких відбувається переважно за допомогою платіжних систем, що певною мірою спрощують, пришвидшують та убезпечують фінансові операції між контрагентами, покупцями та продавцями, платниками й одержувачами тощо.

Безумовними перевагами електронних грошей є, по-перше, анонімність під час здійснення переказу та швидкість здійснення останнього. Своєрідну анонімність (ідентифікація можлива лише за номером телефону, з якого відбувалась реєстрація електронного гаманця) гарантують платіжні картки з функцією електронних грошей, які, відповідно до нашого законодавства, є свого роду препейдом (передплаченими) картами.