Реформування державноi фiскальноi служби Украiни

РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України ДФС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску. Виходячи з цього, основними завданнями Державної фіскальної служби України є контроль за надходженнями податків та зборів до бюджету та боротьба з правопорушеннями, що визначає загальну спрямованість на виконання фіскальної функції. Відсутність завдань, пов’язаних з реалізацією стимулюючої функції, наданням якісних сервісних адміністративних послуг у сфері оподаткування, стимулюванням добровільного виконання платниками податків своїх обов’язків породжують значний дисонанс у взаємовідносинах між платниками податків та контролюючими органами.

Важливою складовою реформування Державної фіскальної служби є запровадження новітніх засад діяльності Державної фіскальної служби України ( ДФСУ). Це питання розглядається в декількох аспектах, а саме: 1) в контексті децентралізації, яка полягає у зміні централізованої моделі державного управління, забезпечення фіскальної самостійності і достатності органів місцевого самоврядування, створення ефективної системи органів територіального управління в Україні; 2) стосовно визначення пріоритетів в діяльності в організації діяльності ДФСУ; 3) щодо реалізації ідеї партнерських відносин між контролюючими органами і платниками податків, тобто подальше удосконалення сервісної моделі діяльності ДФСУ. Автори також вважають, що в процесі реформування діяльності ДФСУ також не можна оминути питання застарілих підходів до організації контрольно-перевірочної роботи, її переорієнтації на упередження правопорушень.[1]

Дослідженням реформування державної фіскальної служби України займалися вітчизняні науковці: О. Ватаманюк, П. Савлук, І. Тофан, В. Гой, В. Журавський, В. Москаленко, В. Попова, О. Тімарцев, О. Чикаренко, Ф. Ярошенко та інші.

Метою даної роботи є дослідження реформування державної фіскальної служби України.

Нині Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади та має трирівневу структуру: вища ланка - керівний апарат; середня ланка -підрозділи ДФС в областях і м. Києві (у сукупності 26 одиниць) і податкові інспекції в районах, містах і районах міст на низовому, базовому рівні. Міністром фінансів та головою ДФС України, за участю Прем'єр-міністра і Міністра економіки, відбулась офіційна презентація інституційної реформи ДФС України. Однією з цілей інституційної реформи є структурна оптимізація ДФС України, а саме: розробка структури ДФС на основі функціонального підходу, об'єднання податкових і митних органів локального рівня, збільшення кількості сервісних центрів та офісів по роботі з великими платниками податків. Передбачається запровадження п'яти функціональних напрямків діяльності ДФС, серед яких функція сервісного обслуговування платників, функція контролю за дотриманням податкового та митного законодавства, правоохоронна функція, функція забезпечення митної діяльності, функція організації внутрішньовідомчої роботи ДФС. Презентовані положення містять багато рекомендацій, що стосуються працівників, підходів до управління, оцінки ефективності податкового контролю, тощо.[2]

Мета реформування ДФС України:

1. Відновлення довіри платників податків до контролюючих органів.