Шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємства

Тема: Шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємства (....)

Розділ 1.Теоретичні аспекти забезпечення конкурентоспроможності підприємств
    1.1 Поняття та особливості конкурентоспроможності підприємств
    1.2. Конкурентоспроможність  підприємств та фактори їх формування
    1.3. Методологічні підходи до оцінки конкурентоспроможності підприємств

Розділ 1

Теоретичні аспекти забезпечення конкурентоспроможності підприємств

1.1 Поняття та особливості конкурентоспроможності підприємства

Конкуренція є необхідним елементом ринкового механізму та головною відмітною рисою, що розкриває переваги ринкової економіки перед економікою з централізованим плануванням. Саме вона сприяє прогресу ринкової економіки і є однією з фундаментальних економічних категорій. Наявність конкуренції забезпечує розвиток національної економіки, примушує підприємців у конкурентній боротьбі завойовувати споживачів, підвищуючи якість і знижуючи ціни на товари, що в цілому сприяє поліпшенню добробуту всього суспільства. А. Сміт, зокрема, пов'язував конкуренцію із чесним, без змови, суперництвом, що ведеться між продавцями за найбільш вигідні умови продажу товару. При цьому основним методом конкурентної боротьби він вбачав зміну цін.  А. Сміт звернув увагу на різницю між суб'єктивними устремліннями бізнесменів і об'єктивними результатами їх діяльності. Дане правило реалізується в тому, що кожен підприємець, прагнучи лише до власної вигоди, внаслідок різних обставин одночасно реалізує й інтереси суспільства.

Надалі поведінкове розуміння конкуренції вдосконалювалося в напрямку більш точного визначення її мети й способів ведення. На основі поведінкової інтерпретації конкуренції написано основні роботи М. Портера. Він зазначає, що конкуренція – динамічний процес, що розвивається, ландшафт, що безупинно змінюється, на якому з'являються нові товари, нові шляхи маркетингу, нові виробничі процеси й нові ринкові сегменти. На його думку, конкуренцію на будь-якому ринку можна розглядати як протидію п'яти конкурентним силам:

-загрозі появи нових конкурентів;

-загрозі появи товарів або послуг;

-замінників, конкурентоспроможних з погляду ціни;

-здатності постачальників торгуватися;

-здатності покупців торгуватися;

-суперництву вже існуючих конкурентів між собою.

 «П’ять сил конкуренції, – наголошує М. Портер, – визначають прибутковість галузі, тому що вони впливають на ціни, які можуть диктувати фірми, на витрати, що їм доводиться нести, й на розміри капіталовкладень, необхідні для того, щоб конкурувати в цій галузі».

Загроза появи нових конкурентів знижує загальний потенціал прибутковості в галузі, тому що вони привносять у галузь нові виробничі потужності й прагнуть здобути частку ринку збуту, знижуючи тим самим потенційний прибуток. Потужні покупці або постачальники, торгуючись, отримують вигоду та знижують прибуток фірми. Запекла конкуренція в галузі знижує прибутковість, оскільки за те, щоб зберегти конкурентоспроможність, доводиться платити (витрати на рекламу, організацію збуту, НДДКР), або ж прибуток «відходить» до покупця за рахунок зниження цін. Наявність товарів-замінників обмежує ціну, що можуть запросити фірми, які конкурують у цій галузі; більш високі ціни спонукають покупців звернутися до замінника й знижують обсяг виробництва в галузі.[1, c.9-11]

Крім наведених у моделі М. Портера п’яти чинників, на формування конкурентних переваг і забезпечення конкурентоспроможності підприємства істотний вплив здійснює і «шостий» чинник конкурентного середовища, а саме державна політика в сфері регулювання конкуренції , основними елементами якої є:

― антимонопольна політика;

 ― фінансова політика стимулювання конкуренції;

― регулювання експорту та імпорту продукції;

― участь держави у виробництві та реалізації продукції;

― державна стандартизація продукції, технологій;