Стратегічний розвиток персоналу підприємства

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ  ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА        7

1.1.Сутність та поняття терміну «персонал підприємства»        7

1.2.Дослідження сутності розвитку персоналу підприємств та системи його ефективності        14

1.3.Засади формування стратегії розвитку персоналу  підприємства        33

Висновки до першого розділу        40

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ ТОВ  «АВТОПРИЦЕП-УКРАЇНА»        42

2.1.Загальна організаційно-економічна характеристика діяльності

підприємства        42

2.2. Діагностика системи управління  розвитком персоналу ТОВ «АВТОПРИЦЕП-УКРАЇНА»        50

2.3.Оцінка ефективності стратегії розвитку персоналу ТОВ «АВТОПРИЦЕП-УКРАЇНА»        61

2.4. Впровадження заходів щодо удосконалення системи управління розвитком персоналу ТОВ «АВТОПРИЦЕП-УКРАЇНА»        67

Висновки до другого розділу        78

ВИСНОВОК        79

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        82

ДОДАТКИ        91

ВСТУП

Актуальність дослідження. На сучасному робочому місці розвиток кар’єри змінюється. Статичні кар’єрні шляхи вже не такі актуальні, як це було в минулому, особливо враховуючи те, що співробітники частіше, ніж будь-коли раніше, змінюють роботу. У зв’язку з великою відставкою багато недооцінених працівників шукають нові ролі з кращими можливостями для зростання.

Щоб залишатися конкурентоспроможним роботодавцем, важливо йти в ногу з цими змінами та усвідомлювати, що утримувати працівників потрібно більше, ніж будь-коли. Є одна очевидна відповідь, яку лише деякі організації використовують повністю: розвиток співробітників .

Розвиток персоналу – це практика вивчення нових навичок і вдосконалення наявних. За допомогою свого роботодавця працівники можуть витратити час, щоб навчитися використовувати нові технології та методи, розвинути свої знання про галузь чи предмет, а також підвищити свою компетентність у різних сферах. Розвиток співробітників важливий, оскільки роботодавці хочуть мати висококваліфікованих співробітників, а працівники хочуть успішно виконувати свої ролі.

Одним із шляхів адаптації персоналу до високодинамічних непередбачуваних змін у середовищі підприємства в контексті євроінтеграційних процесів є розвиток персоналу, що реалізується через удосконалення його структури. Цього покращення можна досягти шляхом управління мобільністю персоналу та формування принципово вищого освітнього рівня. Враховуючи особливості зовнішнього середовища підприємства, розвиток персоналу слід розглядати насамперед як процес цілеспрямованого вдосконалення структури персоналу з метою забезпечення ефективності діяльності промислових підприємств з урахуванням впливу євроінтеграції.

Критичний аналіз застосування технології управління розвитком персоналу, незважаючи на багатообіцяючі заяви її прихильників, свідчить про певний розрив між ідеологічними установками та їх практичною реалізацією.

Практика управління розвитком людських ресурсів в різних країнах відображає не тільки різноманітність національних шкіл і традицій управління персоналом, але й демонструє відсутність єдиної концепції; хоча все більше компаній повідомляють про впровадження передових технологій розвитку персоналу, практична реалізація нової стратегії розвитку персоналу стикається зі значними проблемами; методи залучення персоналу (участь у прибутках компанії, передача акцій працівникам тощо), запозичені з арсеналу управління персоналом, часто використовуються керівниками як більш «м’які» форми інтенсифікації праці.