Практическая работа по "Менеджменту"

Абдалла Ясмін Ель-Валідвна

студентка групи Т-40

III курсу ДФН

Практичне завдання

1. Об’єктивні причини: Розходження в цілях (нераціональна організація праці) обумовлено принциповістю поглядів людей, стилем їхньої поведінки, протирічним характером особистісних систем переконань. Помилки управління — це неграмотні рішення, спричинені необґрунтованим вибором методів регулювання виробничої діяльності, необ’єктивною оцінкою результатів роботи працівників, нераціональним розподілом завдань, невмінням кваліфіковано вирішувати питання соціально-психологічних програм трудового колективу. Погана згуртованість трудового колективу, незадовільні комунікації, несумісність працівників, неможливість потрібного спілкування є каталізаторами конфліктів в організаціях.

З методикою С.М. Ємельянова причини конфлікту: соціально-психологічні – явища у соціальних групах (взаємини, лідерство, настрої, групова думка); часткові - відмінності в цілях, у цінностях, неякісна комунікація, незбалансованість соціальних ролей тощо.

2. За носіями суперечності – внутріособистісний, за мотивацією учасників –прагматичний, за статусом учасників - вертикальний  знизу, за наявністю  насильства – не насильницький, за  доцільністю – невиправданий, за  функцією – деструктивний, за  масштабом цілей – особистий, за емоційністю - високо  емоційний, за  кількістю  учасників – діадичний, за динамікою виникнення - стихійний; за динамікою розвитку -   тривалий, за динамікою усунення - погано  керований, за динамікою згасання - під  впливом  самих  учасників, за  тактичною  корисністю – невиправданий, за  етичністю форм прояву - соціально  прийнятний.

3. Негативний вплив - незадоволеність, поганий психічний стан, прагнення вийти з соціальної групи (зростання плинності кадрів); зниження продуктивності спільної діяльності; погіршення співпраці у майбутньому; уявлення про іншу сторону як про «ворога», про свої цілі як про позитивні, а про цілі іншої сторони як про негативні; згортання взаємодії і спілкування між конфліктуючими сторонами; збільшення ворожості між конфліктуючими сторонами у міру зменшення взаємодії і спілкування; зсув цілей.

Позитивний вплив - стимулювання адаптації соціальної системи або її окремих елементів (груп) до змінного середовища (необхідність адаптації, пристосування до нової ситуації шляхом перетворення форм і методів діяльності і відносин, переоцінки цінностей, критики застарілих зразків поведінки і мислення).

4. Начальник відділу Микола С. повинен застосувати внутріособистісний метод управління конфліктом – це вплив на окрему особу, що полягає у правильній організації своєї власної поведінки, в умінні висловити свою точку зору, не викликаючи захисної реакції з боку опонента. Методи використовуються для передання іншій особі персонального ставлення до певного предмета без обвинувачень і вимог, але з метою зміни індивідуального ставлення іншої людини (так званий спосіб «Я — висловлювання»). А також застосувати структурні (організаційні) методи, які впливають переважно на учасників організаційних конфліктів, що виникають через неправильний розподіл функцій, прав і відповідальності, погану організацію праці, несправедливість системи мотивації та ін. Такі методи повинні включати: роз’яснення вимог до роботи; розробка чи уточнення загальнорганізаційних цілей.