Анрі Файоль в теорії менеджменту

На думку істориків менеджменту, Анрі Файоль є найбільш значною фігурою, яку Європа дала науці управління в першій половині XX століття. Анрі Файоль вважається засновником класичної адміністративної школи управління. Внесок цієї школи полягає в тому, що вона розглядає управління, як універсальний процес, що складається з кілька взаємопов'язаних функцій.

Анрі Файоль народився в 1841 році. У 1860 році А. Файоль закінчив Національну школу шахтної справи. Отримавши підготовку в якості шахтного інженера, влаштувався на роботу в велику гірничу і металургійну компанію «Комамболь» відразу ж після отримання диплома і провів в ній все своє трудове життя аж до відходу на пенсію в 1918 р.  Починаючи з посади рядового інженера, він швидко зміг дослужитися до керівника гірського синдикату. До моменту його призначення підприємство знаходилося в стані занепаду і практично розвалилася. Внесок Файоля в розвиток менеджменту почав своє існування з тих років, коли, завдяки своїм організаторським здібностям, молодий інженер зібрав команду грамотно підкованих в адміністративному, технічному і науковому плані кадрів, які вивели оборобне підприємство на абсолютно новий рівень, домігшись його процвітання. На основі власного досвіду Файоль почав формулювати ідеї адміністративної теорії вже в 1900 р, коли виступив з доповіддю з управління перед членами Міжнародного Конгресу з проблем гірничої та металургійної промисловості. Саме в цій доповіді він вказав на важливості адміністративної функції, але не надав «елементи» управління, які і зробили його відомим пізніше. У 1908р. він підготував тези до Ювілею Товариства добувної промисловості, в яких висунув свої чотирнадцять «загальних принципів» управління. Його перша згадка про «елементах» управління відноситься до 1916 року, коли була опублікована його основна робота «Загальне і промислове управління». У даній книзі він узагальнив управлінський досвід і створив теорію менеджменту. Книга відразу стала класикою свого жанру.

У своїх дослідженнях Анрі Файоль виходив не з американського, а з європейського, зокрема французького, досвіду організації та управління виробництвом. Головну увагу він приділяв безпосередньо самого процесу управління, який він розглядав як функцію адміністрування, призначену для надання допомоги адміністративному персоналу в досягненні цілей організації. Файоль доводив, що адміністративні функції існують на будь-якому рівні організації та їх виконують навіть самі робітники, але чим вище рівень управлінської ієрархії, тим вище адміністративна відповідальність. Він зробив спроби сформулювати вимоги до професійної підготовки робітників, майстрів, керівників цехів, директорів і вищих керівників. Файоль також вважається одним із творців системи принципів обліку людського фактора у виробництві та управлінні, а також одним з перших учених, що звернули увагу на питання людських відносин в колективі взагалі і між керівниками і підлеглими, зокрема. Це створило стимул для подальших досліджень в сфері взаємовідносин формальної і неформальної підсистем організації.

Діяльність керівника, на думку Файоля, має поширюватися в шести напрямках:

• організація виробничого процесу;

• активна позиція в торгівлі - збут продукції, закупівля матеріалу;

• постійний пошук додаткових інвестицій, використання внутрішніх фінансових резервів з максимальною вигодою;

• забезпечення збереження майна та безпеки персоналу;

• постійний облік діяльності - інвентаризація, ведення бухгалтерської звітності;

• планування роботи організації, передбачення економічної ситуації та вжиття заходів щодо забезпечення безперебійного виробництва.

Здійснення цих напрямків діяльності управлінського персоналу здатні принести добробут організацій всіх форм. Анрі Файоль стверджував, що підприємство буде працювати продуктивно в тому випадку, якщо його управлінням будуть займатися тільки ті трудові кадри, які були призначені на управлінські посади.

У процесі управління не повинен брати участь персонал, зайнятий виробництвом, і тим більше молодший обслуговуючий персонал. Загалом, кожен працівник повинен виконувати тільки ті функції, які на нього покладені.