Сутність, основні складові та концепції маркетингу

Фредини Ореста, ПТ-21

В класичному розумінні «маркетинг» - це підприємницька діяльність, яка здійснює управління рухом товарів і послуг від виробника до споживача або користувача.

В сучасному розумінні «маркетинг» - це процес планування, втілення задуму, ціноутворення, товаропросування і реалізації ідей, товарів і послуг шляхом обміну, задоволення мети осіб і організацій.

Суб’єктами маркетингу виступають: споживачі (користувачі), товаровиробники і обслуговуючі організації, підприємства гуртової та роздрібної торгівлі, організації-споживачі та служби маркетингу.

У загальному значенні під концепцією традиційно розуміють систему поглядів, спосіб представлення тих чи інших явищ у процесі організації та здійснення певної діяльності.

Концепція удосконалення виробництва стверджує, що споживачі надають перевагу широко розповсюдженим та доступним за ціною товарам. Управління підприємством, яке орієнтується на дану концепцію, зосереджується на вдосконаленні виробництва та підвищенні ефективності системи розподілу товару.

Концепція удосконалення товару передбачає, що споживачі віддають перевагу товарам із найвищою якістю та надійними експлуатаційними характеристиками, отже, підприємство має зосередити свої зусилля на постійному вдосконаленні товару.

Концепція інтенсифікації комерційних зусиль стверджує, що споживачі не купуватимуть товари підприємства в даній кількості, якщо воно не докладе зусиль у сфері збуту товарів.

Концепція маркетингу передбачає, що запорукою досягнення цілей підприємства є визначення потреб споживачів і задоволення цих потреб ефективнішими і продуктивнішими – порівняно з конкурентами – методами.

Концепція соціально-етичного маркетингу передбачає визначення потреб споживачів та їх задоволення ефективніше, ніж конкуренти, з урахуванням інтересів усіх членів суспільства.

Нестаток (нужда) - це потреба в чому-небудь, що повинна бути задоволена; почуття недостачі, що відчувається людиною, чого-небудь; базова характеристика потреб.

Потреба - нестаток, що прийняв специфічну форму відповідно до культурного рівня й індивідуальності людини. Специфічний стан людей, який виникає в результаті відчуття недостатнього задоволення і спрямована на його зменшення і ліквідацію. Це рушійна сила поведінки індивіда.

Запити - потреби людини, підкріплені його купівельною спроможністю.

Попит - бажання і можливість споживача купити товар або послугу у певний час і у певному місці.

Ринок продавця має місце тоді, коли попит значно перевищує пропозицію, а організація збуту не вимагає значних витрат. Фірма в цих умовах орієнтується на свої виробничі потужності і робить товар, який не відображає вимоги покупців щодо якості, сервісу і дизайну товару. Тобто це такий ринок, на якому продавці мають більше влади і де найактивнішими «діячами ринку» змушені бути покупці.

Ринок покупця являє собою таку ситуацію на ринку, коли покупець формує умови взаємодії з продавцем (виробником), що змушує виробника прикласти зусилля для реалізації виробленої продукції, звертати увагу на асортимент, інновацію, якість, дизайн і умови постачання, до- і післяпродажне обслуговування покупця товару. Тобто це такий ринок, на якому більше влади мають покупці й найактивнішими «діячами ринку» змушені бути продавці.

Одиницею виміру попиту виступає товар.

Товар - це сукупність атрибутів, за допомогою яких покупець може задовольнити певну потребу; усе, що може задовольнити потребу або нестаток і пропонується ринкові для використання або споживання.

Обмін - акт одержання від будь-кого бажаного об’єкта з пропозицією чого-небудь натомість. Акт отримання, передачі об’єкта взамін на щось інше.

Угода - це торговельна операція між зацікавленими сторонами в здійсненні процесу купівлі-продажу товару або послуги; комерційний обмін цінностями між зацікавленими сторонами.