Аналіз ринку державного фінансування проектів ДФРР, державно-приватне партнерство, УКФ, УФС, особливості в умовах війни

Аналіз ринку державного фінансування проектів ДФРР, державно-приватне партнерство, УКФ, УФС, особливості в умовах війни

Необхідність забезпечення збалансованого розвитку економіки країни в умовах кризи, дефіцитності фінансових ресурсів вимагає особливої уваги до формування інвестиційних коштів, а саме до бюджетних інвестицій.

Бюджетні інвестиції на розвиток місцевих територіальних громад в Україні дуже незначні, що зумовлено обмеженістю централізованих фінансових ресурсів, а також власних доходів місцевих громад. В умовах реалізації стратегії держави щодо зміцнення основ місцевого самоврядування та розвитку євроінтеграційних процесів питання формування бюджетних інвестиційних ресурсів на розвиток місцевих територіальних громад є надзвичайно актуальними.

Ефективне бюджетне інвестування сприяє формуванню такої системи надання суспільних послуг, яка забезпечує високий рівень соціально-економічного розвитку, підвищує матеріальний добробут населення, забезпечує розвиток матеріально-технічної бази соціальної сфери, а також активізує інвестиційні процеси та економічне зростання в країні.

Реформування політики у сфері державного управління бюджетними ресурсами та видатками бюджетів у багатьох країнах спрямоване на впровадження «концепції двох бюджетів», яка полягає у тому, що планування, фінансування та контроль за видатками на поточну діяльність і на програми розвитку відрізняються. У закордонній практиці під бюджетом розвитку розуміється частка державного фонду, що формується за рахунок капітальних витрат і використовується для інвестування та гарантійного забезпечення інвестиційних проектів.

В Україні поняття «бюджет розвитку» започатковано згідно вперше прийнятого Бюджетного кодексу в 2001 р. як складову частину спеціального фонду місцевих бюджетів. Бюджетні кошти на інвестиційні цілі на рівні місцевого самоврядування акумулюються в бюджетах розвитку та використовуються на фінансування інвестиційної діяльності регіонів.

Згідно з чинним законодавством, бюджетні інвестиції (капітальні видатки загального та спеціального фондів бюджету) на регіональному

рівні фінансуються за рахунок: бюджету розвитку, капітальних трансфертів із державного та місцевих бюджетів вищого рівня, а також асигнувань загального фонду згідно з бюджетними призначеннями. Також джерелами фінансування бюджетних інвестицій на рівні територіальних громад є: кошти Державного фонду регіонального розвитку (з 2015 року), фінансові ресурси приватного сектору, в тому числі залучені на засадах державно-приватного партнерства, кошти міжнародних фінансових інституцій, гранти. Складові джерел формування бюджетних інвестицій територіальних громад узагальнено в наступній схемі.

[pic 1]

Отже, управління бюджетними інвестиціями територіальних громад, визначення складових, оцінка джерел бюджетного інвестування, механізм фінансування видатків повинно здійснюватися у відповідності зі стратегією й тактикою бюджетної політики, щоб сформовані обсяги бюджетних інвестицій були достатніми, мали економічну та соціальну ефективність, сприяли розвитку місцевих територіальних громад.

Оцінка сучасного стану державної політики регіонального розвитку

Ефективність державної політики регіонального розвитку та фактори порушення реалізації стратегії розвитку регіонів зумовили неготовності регіонів та окремих територій до сучасних зовнішніх і внутрішніх викликів, що зумовило подальше загострення диспропорцій розвитку регіонів та посилення внутрішніх регіональних проблем.

Відсутність дієвої регіональної політики зумовлює дезінтеграцію країни, що зумовило специфіку розвитку західних, східних, північних, південних та центральних регіонів України. Процедурно, регіональна політика знаходить на високому рівні, однак щороку зростають диспропорції розвитку регіонів, що свідчить про потребу пошуку факторів, що зумовили наявну ситуацію. Стратегічна мета державної регіональної політики до 2027 року передбачає більшу зорієнтованість на внутрішні фактори, та направлена на «розвиток та єдність, орієнтовані на людину — гідне життя в згуртованій, децентралізованій, конкурентоспроможній і демократичній Україні, забезпечення ефективного використання внутрішнього потенціалу територій та їх спеціалізації для досягнення сталого розвитку країн».