Взаємодія харчових виробництв із довкіллям

1.6. Взаємодія харчових виробництв із довкіллям

Екологія – це наука про взаємозв’язок живих організмів між собою та довкіллям.

Промислова екологія вивчає взаємодію промислових виробництв з довкіллям. З промислових підприємств в навколишнє середовище постійно потрапляють викиди у вигляді забрудненої стічної води, забрудненого повітря, шуму, вібрації, випромінювань, які шкідливо впливають на стан землі, водоймищ, повітря,  живих організмів у т. ч. і людини.

Основною метою промислової екології як науки є пошук шляхів зменшення або повного запобігання негативного впливу підприємств на навколишнє середовище.

До харчових технологій (як і для інших), поряд із вимогами щодо випуску продукції з заданими властивостями, певною мірою висуваються екологічні вимоги, тобто технологія повинна повністю виключати викиди відходів у навколишнє середовище та максимально зберігати ресурси і енергію. Але, на жаль, під час виконання деяких технологічних операцій на харчових підприємствах утворюються забруднені стічні води та пил. Як правило, шкідливі гази на харчових підприємствах не утворюються, але вони можуть утворюватися в процесах, пов’язаних із переробкою відходів.

Джерелом пилоутворення є підготовчі операції під час очищення злаків, зернобобових та соняшника на млинах, круп’яних та олієжирових заводах, та кукурудзи – на крохмале-патокових.

Шкідливим для здоров’я людини є також пил з цукру, тютюну, чаю тощо. Крім того, пил у певних концентраціях є вибухонебезпечним. Тому для боротьби з ним вживається низка комплексних заходів: технологічні, спрямовані на зменшення утворення пилу та його викидів; вдосконалення аспірраційних мереж, застосування ефективних методів знепилення окремих видів устаткування та систем централізованого пилоочищення.

Для всіх речових, які можуть забруднювати повітря, встановлено межі припустимих норм концентрації (МПК) за максимально одноразових (МО) та середньодобових (СД) викидів, тобто такі концентрації, за яких дозволяється перебування працівників у виробничих приміщеннях.

1.6.1. Використання води в харчових технологіях

З розвитком харчової промисловості значно зростає споживання чистої питної та технічної води, що призводить до збільшення кількості забруднених стічних вод. Приблизно 30% всього об’єму стічних вод в Україні дають харчові підприємства. Вода в харчовій промисловості використовується як:

• технологічна сировина для одержання всіх видів продуктів і напоїв;
• як розчинник;
• для санітарно-гігієнічних потреб;
• для миття та очищення сировини;
• як гідротранспорт;
• як холодоагент та пароутворювач (тобто теплоносій);

На виробництво 1000 банок консервів витрачається від 2 до 20 м3 води, 1 т м’ясних продуктів - понад 15 м3 ,  молочних – 8 м3 і т. д.

Вважається, що для виробництва добової порції харчових продуктів для однієї людини потрібно не менше 6 м3 води.

Промислові підприємства використовують воду трьох категорій:

• господарсько-питну;
• виробничу;
• протипожежну.

Водопостачання харчових підприємств складається з двох потоків технологічної води: питної і технічної, які мають відповідати різним стандартам.

Якість води, що надходить у водопровідну мережу, визначається за трьома групами показників: