Розкрити суть методики розрахунку середньооблiковоi чисельностi всього персоналу в еквiвалентi повноi зайнятостi

РОЗКРИТИ СУТЬ МЕТОДИКИ РОЗРАХУНКУ СЕРЕДНЬООБЛІКОВОЇ ЧИСЕЛЬНОСТІ ВСЬОГО ПЕРСОНАЛУ В ЕКВІВАЛЕНТІ ПОВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ

Середньооблікова чисельність всього персоналу в еквіваленті повної зайнятості є важливим статистичним показником, який використовується для визначення, скільки людей фактично працює на підприємстві або в організації в обраному періоді часу в еквіваленті доцільної робочої зміни. Цей показник допомагає оцінити рівень зайнятості та розмір персоналу в еквіваленті повної зайнятості, що полегшує порівняння між різними підприємствами і сферами діяльності.

Розрахунок середньооблікової чисельності всього персоналу в еквіваленті повної зайнятості включає наступні етапи:

ЗБІР ДАНИХ.

Збір даних про кількість працівників - це перший та фундаментальний етап у розрахунку середньооблікової чисельності всього персоналу в еквіваленті повної зайнятості. Цей процес включає в себе наступні кроки та деталі:

Визначення періоду часу: Перший крок - визначення періоду, за який збираються дані. Цей період може бути денним, місячним, квартальним або річним. Вибір періоду зазвичай залежить від обраної методики та потреб для аналізу.

Збір даних за кожну одиницю часу: Під час обраного періоду збираються дані про кількість працівників, які працювали на підприємстві або в організації. Це може включати інформацію про всіх працівників, включаючи тих, хто працює на повний робочий день, та тих, хто працює на неповний робочий день.

Врахування особливостей робочого графіку: При зборі даних слід враховувати особливості робочого графіку, такі як зміни та робочі години. Наприклад, якщо підприємство працює у дві зміни, де кожна зміна має свій графік роботи, то дані збираються для кожної зміни окремо.

Кількісна і якісна інформація: Збирання даних включає в себе не тільки кількісну інформацію про кількість працівників, але також може включати якісну інформацію, таку як категорії робітників (наприклад, фахівці, адміністративний персонал, робітники тощо).

Документація та зберігання: Зібрані дані повинні бути документовані та збережені належним чином для майбутнього аналізу та порівняння.

Збір даних про кількість працівників є важливим кроком, який утворює основу для подальших обчислень та розрахунків середньооблікової чисельності в еквіваленті повної зайнятості. Точність та ретельність збору даних грають важливу роль у досягненні надійних результатів.

КОРЕКЦІЯ НА ЧАСОВІ ВТРАТИ.

Корекція на часові втрати - це процес аналізу та урахування часу, який працівники проводять поза робочим часом, такі як відпустки, хвороби, вихідні дні та інші причини відсутності на робочому місці. Ця корекція важлива для того, щоб отримати більш точну оцінку фактичного часу, протягом якого працівники були доступні для виконання роботи в еквіваленті доцільної робочої зміни.

Деталі корекції на часові втрати включають наступні аспекти:

Відпустки: Кількість і тривалість відпусток, включаючи щорічні відпустки, особисті відпустки та інші види відпусток, повинні бути враховані при корекції. Наприклад, якщо працівник брав 10 днів щорічних відпусток, то це означає 10 робочих днів, коли він був відсутній на роботі.

Хвороби: Витрати на хвороби також повинні бути враховані. Якщо працівник був хворий і відсутній на роботі, цей час вважається втратою робочого часу.

Вихідні дні та святкові дні: Наявність вихідних та святкових днів також повинна бути врахована при корекції. Якщо в певному періоді було, наприклад, 10 вихідних днів, то це означає, що ці дні не включаються у робочий час.

Інші втрати часу: Інші можливі причини втрати робочого часу, такі як страйки, ліцензійні відпустки або інші форми відсутності, також повинні бути враховані.

Після того, як вся ця інформація зібрана та врахована,