Історична інформатика: предмет, історія становлення і основні тенденції розвитку

ТЕМА 1. Історична інформатика: предмет, історія становлення і основні тенденції розвитку.

1. Становлення і розвиток радянської школи квантитативной історії в 1960-х – середині 1980-х рр.

2. “Мікрокомп’ютерна революція” кінця 80-х-початку 90-х рр.. і активізація використання комп’ютерів в історичних дослідженнях.

3. Основні тенденції розвитку історичної інформатики на сучасному етапі.

4. Інформатизація історичної (гуманітарної) освіти.

1. Становлення і розвиток радянської школи квантитативної історії в 1960-

х –середині 1980-х рр.

Однією з основних тенденцій розвитку науки в останні десятиліття XX-початку XXI ст. є зростання ролі інформаційного забезпечення досліджень, широкого впровадження комп'ютерних методів та інформаційних технологій в дослідну практику. Ця тенденція проявляється і в гуманітарних науках, в першу чергу, історичної, з її опорою на джерельну базу. Історики звернулися довикористання комп'ютерних методів аналізу інформації історичних джерел вже на початку 1960-х рр., І з тих пір цей процес розвивається, відображаючи реалії швидко мінливого інформаційного простору.Становлення і розвиток історичної інформатики, як і ряду інших міждисциплінарних напрямків в історичних дослідженнях, можна розглядати як прояв зростаючої потреби в загальнонаукової інтеграції, посилення взаємозв'язку інформаційних, природних і гуманітарних наук, розвитку міждисциплінарних досліджень. Ці тенденції диктуються потребою професійного співтовариства в створенні нового інформаційного середовища історичної науки в умовах формування інформаційного суспільства. Перш за все, важливо розглянути передумови виникнення та етапи розвитку історичної інформатики та роль інформаційних технологій в цьому процесі. Ретроспективний аналіз двох з половиною десятиліть розвитку квантитативної

історії, що передували появі історичної інформатики, безумовно, є необхідний етап. Цей період, для якого характерний найбільший інтерес до аналітичних методів (і теоріям суміжних наук), можна назвати проблемно- або методо-орієнтованим. За останні 10-15 років у багатьох західних публікаціях історія історичної інформатики починається з 1960-х рр. (І навіть з 1940-х рр.), А квантитативная історія, якщо взагалі згадується, розглядається як частина історичної

інформатики. Це можна пояснити недостатнім рівнем знайомства нового покоління дослідників не тільки з історією історичної інформатики, а й її передісторією. Під впливом процесів математизації гуманітарного знання в 1960-ті роки, одночасно з іншими національними школами, почала складатись радянська школа квантитативної (кількісної) історії. Тоді ж відбулись і перші спроби використати комп’ютер при проведенні історичних досліджень. І.Д.Ковальченко, один з головних засновників школи радянської кількісної історії, так описував перші кроки у використанні комп’ютерів: «Свою першу доповідь з використанням електронних обчислювальних машин (ЕОМ) та математичних методів я зробив у 1962 р. в Новосибірську, в лабораторії по застосуванню математичних методів в гуманітарних науках при Інституті математики Сибірського відділення АН СРСР. Поїхав я в Новосибірськ для обробки своїх матеріалів на ЕОМ. До цього доводилося обходитися ручною лічильною машинкою». Наприкінці 1960-хрр. При Відділі історії АН СРСР було створено Комісію по використанню математичних методів та ЕОМ в історичних дослідженнях (голова І.Д. Ковальченко). У 1970–90-ірр. У видавництві «Наука» комісією були опубліковані вісім збірників у серії «Математичні методи в історичних дослідженнях». В 1984 р. був виданий перший у СРСР підручник з нової дисципліни «Кількісні методи в історичних дослідженнях».

Квантитативна історія об’єднувала різні галузі історичного дослідження ідеєю міждисциплінарності,