Основні тенденції розвитку мiжнародного туризму

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

Пігуляк М. О., здобувачка вищої освіти

Науковий керівник – к.е.н., доцент Зеленська О.О.

Чернігівський національний технологічний університет (Україна)

Подорожі та туристична активність населення виступають неодмінним елементом життєдіяльності сучасного світової спільноти. Сьогодні міжнародний туризм трансформує перш закриті товариства на відкриті універсальні суспільства, де контакти між людьми з різних країн стають повсякденною реальністю. Що, безумовно, задовольняє потреби людей у зустрічах і обмінах з іншими культурами. Більш того, туризм розглядається як соціально-економічне явище, яке має як пряме, так і опосередкований вплив на розвиток всієї пов'язаної з ним інфраструктури.

Маючи тривалу історію, туризм як соціально-економічне і духовно-культурне явище до досі не отримав універсального, єдиного, повсюдно визнаного і всеосяжного визначення, так і сама наука про туризм не має одностайної назви, загальновизнаного в академічних і наукових колах в Росії й за кордоном. Основними туристськими організаціями, різними науковими школами та окремими експертами «туризм» як і раніше трактується по-різному. Більш того, туристська термінологія зазнає істотні зміни згідно зі стрімким зростанням індустрії туризму і гостинності, його секторів, видів і форм, технологій та інновацій, появи та поширення нових туристських реалій. У широкому сенсі визнається існування двох підходів до визначення туризму зі своїми раціональними смислами й використанням: концептуальні та технічні. Концептуальний підхід вибудовує теоретичні рамки туризму для виявлення його базових характеристик, що дозволяють розмежувати туризм та інші суміжні з ним поняття. До таких концептуальним (науковим) визначень відноситься дефініція, запропонована американським дослідником Джафаром Джафарі: туризм – це вивчення людини, що знаходиться за межами території його постійного проживання, індустрії, задовольняє його потреби, і впливів, які і людина, і індустрія надають на соціокультурного, економічного і фізичного середовища. Технічні визначення мають на меті забезпечити стандартизовану інформацію про туризм для національних і міжнародних статистичних та правових потреб. У теорії та практиці туризму використовується класичне визначення туризму, тобто туризм розуміється як тимчасове переміщення людей з місця свого постійного проживання в іншу країну або на іншу територію в межах своєї країни у вільний час з метою відпочинку, оздоровчих, гостьових, пізнавальних або професійно-ділових цілях, але без заняття оплачуваною роботою в відвідуваному місці.

Крім тенденцій останніх десятиліть, обумовлених епохою глобалізації, які проявляються в розширенні і реструктуризації ринку, консолідації та конверсії, горизонтальної та вертикальної інтеграції, значне поширення мережевого бізнесу між різними секторами туризму, у світовому туризмі отримали показ тенденції, обумовлені новим суспільством інформації, знань і комунікації. І якщо глобалізація розмивала кордону національного, трансформувала культурну ідентичність, нівелювала своєрідність етнокультур і вела до уніфікації норм і стандартів, то зустрічний процес, званий сьогодні "глокалізація" (глобальною регіоналізацією) просуває на світовий ринок унікальний, національно і регіонально ідентифікований туристський продукт. У зв'язку з ніж, помітною тенденцією на світовому туристичному ринку виступає диверсифікація, що виявляється в розвитку широкої різноманітності видів і форм туристської діяльності, а так само пов'язаних з ними нових послуг і "філософії" туризму. До своєрідних сучасним ідеологічним підходам в туризмі відносять стійкість туризму (англ., Sustainable Tourism), відповідальність туризму (англ., Responsible Tourism) і доступність туризму (англ., Accessible Tourism). Іншими словами, не дивлячись на загальну доступність, сучасний туризм сприйнятливий, м'який, дбайливий, соціально відповідальний, який надає щадний вплив на природне і культурне середовище дестинації. Сучасному туризму властива також філософія етичного туризму (англ., ethical tourism), яка має на увазі етичну поведінку туристів, турбізнесу і туристських адміністрацій стосовно природи та культури дестинації. Туристи стають все більш освіченими, досвідченими, що мають вищий і різноманітний туристський досвід, і тому, що прагнуть до отримання нового унікального досвіду подорожей простежується перехід від "масового" туризму до "індивідуальним". Крім всеосяжної лібералізації, проявляється в туризмі і тенденція технологізації. Електронні технології проникають у всі сектори туріндустрії та стають частиною повсякденного життя сучасного мандрівника. зростання електронного позиціювання та просування турпродукту привів до появи понять "електронний туризм" (англ., E-Tourism) і "мобільний туризм" (англ., M-tourism).