Проблеми управління сучасним підприємством під час пандемії COVID-19

УДК 65.014.1

Н. В. Сіденко

Проблеми управління сучасним підприємством під час пандемії COVID-19

Черкаський державний бізнес-коледж

Анотація. В доповіді розглянуто головні проблеми управління підприємствами під час пандемії COVID-19 та запропоновано шляхи подолання кризового становища.  

Ключові слова: економіка; підприємства; управління; пандемія; коронавірус; COVID-19.

Problems of modern enterprise management during the COVID-19 pandemic

Abstract. The report considers the main problems of enterprise management during the COVID-19 pandemic and suggests ways to overcome the crisis.

Keywords: economy; enterprises; management; pandemic; coronavirus; COVID-19.

Пандемія COVID-19 – перший у новітній історії досвід, коли суто біологічний чинник набув практично самостійного життя у соціальній площині та виявив надпотужну дієвість у впливі на політико-правову, соціально-економічну сфери, міждержавні стосунки й уклади життя спільнот. Завдяки поєднанню прямого біологічного впливу пандемії COVID-19 і мережевої інфодемії коронавірусу глобальна спільнота у березні 2020 року занурилася у глибоку системну кризу. Ця криза не є «класичною» епідемічною чи економічною кризою. Однак економічний локдаун стався у результаті гальмування економічних процесів карантинними обмеженнями та відповідної реакції ринків. Майже з початку 2020 р. національна економіка опинилась на шляху сповільнення економічної динаміки, оскільки під час поширення коронавірусного захворювання (COVID-19), спричиненого вірусом SARS-CoV-2, і впровадження загальнонаціонального карантину, який охопив весь цивілізований світ, економіка не тільки вітчизняна, а й світова зазнала нещадної рецесії. А отже, наразі постають нові проблеми в управлінні сучасними підприємствами в умовах кризи з метою забезпечення їх протиепідемічної стійкості.

Активні кроки щодо протидії поширенню захворюваності на COVID-19 здійснюються в Україні з 12 березня 2020 року. З 25 травня було здійснено перехід на адаптивні карантинні обмеження, жорсткість яких визначається епідемічною ситуацією в конкретному регіоні. В цілому ж, під час запровадження весняного локдауну було накладено такі головні санкції на ведення бізнесу: заборона роботи кафе, ресторанів і барів, окрім доставки та замовлень на виніс; закриття торгово-розважальних центрів, непродовольчих ринків; скасування будь-яких масових заходів. На підставі вище сказаного, вітчизняні підприємства, станом на 1 квітня 2020-го року, умовно можна розділити на 4 категорії організації роботи: повна заборона праці; заборона праці при прийманні клієнтів; санкціонована праця за визначених домовленостей; повністю дозволена діяльність. Результатом заходів став непропорційний розподіл тягаря карантинних обмежень на мікропідприємців – ФОП, які домінують серед суб’єктів підприємницької діяльності й значно вразливіші для економічних потрясінь та поглиблення розриву між малим, середнім та великим бізнесом і набуття останнім додаткових переваг через нерівномірний вплив карантинних обмежень поточної діяльності. Все це стало серйозною перепоною для ефективної роботи вітчизняних підприємств і зумовило пошук нових методів антикризового управління підприємствами.

Макроекономічні наслідки карантинних заходів в України на початку пандемії COVID-19, можна представити наступними показниками:

1. Різке гальмування темпів економічного розвитку та скорочення ВВП на 1,3%, 11,4% та 3,5% відповідно у І, ІІ та ІІІ кварталах 2020 року;
2. У січні-квітні промислове виробництво було на 8,7% меншим, ніж у 2019 році. Позитивну динаміку набула фармацевтика, протягом січня-квітня зберігався позитивний поступ у хімічній промисловості;
3. Обсяги виконаних будівельних робіт у березні 2020 р. порівняно з березнем 2019 р. скоротилися на 11,6%, у квітні – на 16,0%. Загалом спад у будівництві за січень-квітень 2020 р. склав 8,7%;
4. Сільськогосподарська продукція за січень-травень скоротилася на 2,0%, у тому числі в господарствах населення – на 3,7%;
5. У транспортній галузі (без трубопровідного) обсяг вантажоперевезень за січень-травень був на 14,8% менший, ніж за аналогічний період 2019 р., кількість перевезених пасажирів зменшилась на 43,7%. Особливих збитків зазнав авіаційний вид транспорту. За даними Державної авіаційної служби України протягом першого кварталу 2020-го року авіаперевезення в Україні зменшилися на 17,7%, а за другий квартал, на який припав пік обмежувальних заходів, – 98,3%. Проте після відновлення пасажирського авіасполучення у червні місяці, темпи спаду обсягів перевезень істотно сповільнилися та за результатами третього й четвертого кварталів склали 61,4% та 66,2% відповідно. В цілому за 2020 рік кількість пасажирів, які скористались послугами вітчизняних авіакомпаній, зменшилась порівняно з 2019 роком на 65% та становила 4797,5 тис. осіб; [1]
6. Жорсткого удару зазнали туризм та готельно-ресторанний бізнес. Можливі втрати туристичної галузі в Україні оцінюються в 1,5 млрд дол. США;
7. Зниження інвестиційної активності позначилося вже за підсумком І кв. 2020 р. Обсяги капітальних інвестицій зменшилися на 35,5% порівняно з І кв. 2019 р.;
8. Зниження споживчого попиту. Оборот роздрібної торгівлі продемонстрував значну негативну динаміку лише у квітні, а за підсумком 5 місяців залишався на 3,1% більшим, ніж у 2019 році;
9. Припинення позитивної динаміки експорту товарів. За підсумками січня-травня 2020 р. обсяги експорту товарів зменшилися порівняно з аналогічним періодом 2019 р. на 6,6%, причому в травні спад експорту різко прискорився. У структурі експорту зросла частка продукції сировинних (сільське господарство, добувна промисловість) і низькотехнологічних виробництв (харчова промисловість). Український експорт до найбільшого споживача наших товарів – Європейського Союзу – у березні 2020-го року був меншим на 10,5%, ніж того самого місяця 2019-го року (відповідно $1,6 млрд та $1,79 млрд), а частка все ще основного ринку збуту українських товарів у їхньому загальному вивозі з України зменшилася з 41,3% до 38,6%;
10. Скорочення імпорту. За підсумками січня-травня 2020 р. обсяг імпорту товарів в Україну зменшився на 13,0%. Основним чинником такої динаміки стало зниження цін і зменшення споживання енергоресурсів, скоротилося постачання продукції машинобудування. Позитивними залишилися лише темпи приросту попиту на імпортовані аграрні та харчові продукти. [2]

Отже, наслідки карантинних обмежень та поширення економічної кризи суттєво погіршили стан та умови розвитку підприємницького сектору України.

Протягом березня-квітня здійснювалися заходи щодо пом’якшення негативних наслідків карантину для української економіки й суспільства. Урядом було запроваджено систему підтримки бізнесу, яка дозволить максимально зняти фінансове навантаження на підприємців. Три «пакети» законодавчих змін передбачали передусім – податкові пільги, преференції для малого бізнесу та ФОП, послаблення регуляторного навантаження; кредитні канікули, з повним або частковим звільненням від сплати тіла кредиту на час карантину з відповідним подовженням позики; підтримку роботодавців і працівників сфери малого та середнього бізнесу; підтримку агробізнесу; інформаційну підтримку бізнесу. Щоб вести справи в умовах карантину, бізнесу пропонується використовувати державні послуги та інформаційні ресурси online. [3]