Слідчі (розшукові) дії, що проводяться за рішенням прокурора або слідчого судді

Кам’янець-Подільский – 2023

ЗМІСТ

Вступ 3

РОЗДІЛ 1. ПРОВЕДЕННЯ ОСВІДУВАННЯ ПІД ЧАС КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ 5

РОЗДІЛ 2. ОГЛЯД ТРУПА, ПОВ'ЯЗАНИЙ З ЕКСГУМАЦІЄЮ 12

РОЗДІЛ 3. ПРОВЕДЕННЯ ОБШУКУ ТА ОГЛЯДУ ЖИТЛА ЧИ ІНШОГО ВОЛОДІННЯ ОСОБИ 19

Висновки 26

Список використаних джерел 28

Вступ

Відповідно до ст. 3 Конституції України забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Без ефективної роботи правоохоронних органів та належної реалізації завдань кримінального провадження, забезпечення таких обов’язків держави – неможливе. Одними з “найпотужніших” інструментів в арсеналі органів досудового розслідування є слідчі (розшукові) дії.

Слідчі (розшукові) дії не стали новелою ані сучасного Кримінального процесуального кодексу України 2012 році, й навіть не його попередника - Кримінально-процесуального кодексу Української РСР 1961 року. Сьогодні інститут СРД займає виняткове місце у системі кримінального процесу та забезпечує правоохоронцям можливість дієвої реалізації владних повноважень.

Питання проведення слідчих дій є однією з найбільш актуальних проблем кримінального процесу. На сьогодні воно знаходиться в центрі уваги законодавців, науковців та практиків кримінального процесу. Досвід практичних працівників, а також аналіз судової практики демонструє, що належне застосування слідчих дій є важливим елементом гарантування прав та свобод громадян, а також забезпечення законності у кримінальному провадженні.

Згідно зі ст. 223 КПК України Слідчі (розшукові) дії – це дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Кримінальний процесуальний кодекс передбачає проведення наступних слідчих (розшукових) дій: допит (статті 224-226, 232, 351-354, 356, 567 КПК); пред’явлення особи для впізнання (статті 228, 232, 355 КПК); пред’явлення речей для впізнання (статті 229, 232, 355 КПК); пред’явлення трупа для впізнання (ст. 230 КПК); обшук (статті 233-236 КПК); огляд місцевості, приміщення, речей та документів (статті 237, 361 КПК); огляд трупа (ст. 238 КПК); огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією (ст. 239 КПК); слідчий експеримент (ст. 240 КПК); освідування особи (ст. 241 КПК); проведення експертизи (ст. 242-245 КПК).

Самостійну групу слідчих (розшукових) дій становлять негласні слідчі (розшукові) дії. Так, згідно з ч. 1 ст. 246 КПК негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК.

У даній курсовій роботі розглянуто види, мету та процесуальний порядок проведення слідчих дій в кримінальному процесі України, що проводяться за рішенням прокурора або слідчого судді: освідування, огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією, обшук або огляд житла чи іншого володіння особи. Вивчено проблеми, які виникають при застосуванні слідчих дій та запропоновано шляхи їх вирішення.

Метою роботи дослідження особливостей слідчих (розшукових) дій, що проводяться за рішенням прокурора або слідчого судді.

Зазначена мета передбачає вирішення таких завданнь:

1) дослідити порядок проведення освідування під час кримінального провадження ;

2) проаналізувати процесуальні особливості проведення огляду трупа, пов'язаний з ексгумацією;

3) розмежувати обшук та огляд житла чи іншого володіння особи.

Об’єктом є слідчі (розшукові) дії, що проводяться за рішенням прокурора або слідчого судді.

Структура роботи. Робота містить в собі вступ, 3 розділи, висновок, список використаних джерел. Загальний обсяг роботи 29 сторінок.