Форма державного правління

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМ ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ…………………………………………………...6

1.1 ФОРМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ ЯК КАТЕГОРІЯ ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВОЇ НАУКИ……………………………………………...6

1.2 КРИТЕРІЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ФОРМ ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ……………………………………………………………………..10

РОЗДІЛ 2 КЛАСИФІКАЦІЯ ФОРМ ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ….16

2.1 ОСОБЛИВОСТІ ТА РІЗНОВИДИ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ …………………………………………………………………...16

2.2 ОСОБЛИВОСТІ ТА РІЗНОВИДИ ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ……………………………………………………………………20

2.3 ЮРИДИЧНА ПРИРОДА І ОСОБЛИВОСТІ ЗМІШАНОЇ ФОРМИ ПРАВЛІННЯ……………………………………………………………………..23

РОЗДІЛ 3 ФОРМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ……….27

3.1 ЕТАПИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ФОРМИ ПРАВЛІННЯ В УКНАЇНІ....27

3.2 ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СУЧАСНОЇ МОДЕЛІ ФОРМИ ПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ………………..………………...32

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Вступ

Україна, яка стала на шлях незалежності неухильно орієнтувалась на досвід інших країн зокрема західної Європи так як у нас не було достатньої практики у цьому питанні. Після чого приступила до формування своїх державних інституцій,місцевого самоврядування,системи національного права. Конституція України яка була прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради 28 червня 1996 року, визначила її як суверенною і незалежною, демократичною соціальною, правовою державою. Згідно ст. 5 Конституції України,Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та ограни місцевого самоврядування.[1].

Згідно частини 2 ст.5 Конституції України, право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.[1]. Слід зазначити що питання про форму державного правління набуває особливої ролі тому що на сьогоднішній день сучасна класифікація форм державного правління спирається на ту базу знань яку підготувало попереднє покоління. Адже це стосується основних та найважливіших аспектів організації та діяльності держави. Найбільш різноманітною і широкою є класифікація схеми зарубіжних науковців та державознавців,які у більшості своїй спираються на формально-юридичні або політико-практичні критерії. Якщо дивитися на постсоціалістичну, у тому числі і українську юридичну доктрину то ми можемо побачити що тут характерний багатогранний підхід щодо класифікації форм державного правління. Самі засади цієї класифікації були закладені ще у минулому столітті,після чого були дещо модернізовані. Але постає питання на рахунок того чи цей базис ще є актуальним для нашого XXI ст. на сьогоднішній день дослідники які вивчають дану тему і дають відповіді на запитання вважають,що на сучасному етапі історичного розвитку країни базові елементи досі збереглись,і підпадають під новітні уявлення,але вони потребують деталізації та вдосконалення. Так це, в першу чергу стосується типології форм державного правління яка за найбільш суттєвими рисами дає право утворити ‘узагальнений» образ явища яке ми досліджуємо. За традицією в юридичній науці основні форми державного правління слід визначати порядком зміни поста глави держави-якщо він обраний народом шляхом таємного голосування то це республіка,а у разі наслідування трону-монархія. Проте на сьогодні цей критерій тепер є більш формальним так як втратив свою значимість. Прикладом є «парламентарні монархії» тому що якщо провести аналіз згідно із традиційним критерієм-заміщення глави держави,з одного боку вони є «монархіями» на 1/3 оскільки держави очолює глава який є спадкоємним і не є ні перед ким відповідальним,а з іншого боку є на 2/3 «республіками» так як наявні ограни місцевого самоврядування які формуються народом. Тобто можемо бачити як усе змінюється з плином часу. Так само і змінюється наша країна,сьогодні ми інтегруємось у Європейське суспільство що на мою думку є добрим показником розвитку країни в цілому,проте у Європи є свої уявлення щодо України та її форми державного правління  так Венеціанська комісія висловила ряд зауважень відносно конституційної реформи в Україні,вона сказала що в цій реформі  наявна суміш різних форм правління,в одній частині наявні ознаки радянської системи,в іншій риси які є в таких країнах світу як Франція або США,яку в світі визначають як єдину справжню президентську республіку. І уся ця різноманітність на думку комісії не йде на користь країні,тому що деякі елементи у цій реформі є не актуальними для нашого часу. При цьому для наших державо творців це не є великою проблемою,інакше кажучи у кожного своя думка з приводу цього питання. Тому я вважаю що тема курсової роботи є досить актуальною в умовах сьогодення.