Стан правопорядку в сучасній Українській державі

                                      Зміст

Вступ…………………………………………………………………..3

Розділ 1. Розділ 1. Правопорядок, як система суспільних відносин…………………………………………………………….....7

1.1. Правопорядок - основа законності та демократії. Визначення і формування правопорядку в правовій державі…………………………………………………………….......7

1.2. Особливості та властивості системи правопорядку. Структурні елементи правопорядку………………………………………………………....13

Висновок до розділу 2……………………………………………….19

Розділ 2. Розділ 2. Стан правопорядку в сучасній Українській державі………………………………………………………………..21

1.1. Питання про правопорядок в ретроспективі української державності………………………………………………………...…21

1.2. Підтримання правопорядку на сучасному етапі……………..23

Висновок до розділу 2……………………………………………...36

Висновок……………………………………………………………..37

Список використаної літератури та джерел……………………38 

                                       Вступ

Актуальність. На сьогоднішній момент суспільно-політичного розвитку Української держави, її механізм регулювання правових відносин часто виходив за межі законності, так як по суті українське законодавство воно є одним із найкращих у світі, але принципи та контрольні органи, які б спираючись на підтримку влади контролювали цей процес, по суті через певні політичні аспекти - нівелює українське законодавство у цьому полі. Таким чином створюється прецедент за яким сутність і значення системи правопорядку в Україні часто потрапляє на неузгоджені дії зі сторони контролюючих гілок влади, що звичайно шкодить всьому цивільно-правовому законодавству України.

Таким чином актуальність роботи пояснюється намаганням пояснити чому так саме працює українська система правопорядку, в чому її дисонанс і як знайти вирішення нагальних проблем, коли в нинішньому положенні в якому опинилася Україна, правопорядок всередині держави є її ключовою запорукою існування. Тому розібратися в чому криється законність і де її межа в кореляції із правопорядком є основним мотивом сучасних досліджень на цьому фоні. Вивчення правопорядку есенціально необхідно тому що правопорядок утворює правову основу громадянського суспільства. На ньому базуються всі його сфери: і соціально-культурна, і економічна, і політична. Він, отже, є правовою основою і всієї державної діяльності.

Конституційне визначення України правовою державою є одним із перспективних та актуальних завдань, які ставляться перед собою коло сучасних дослідників з теорії держави і права, яким необхідно розібратися у ролі громадянина і держави, хто які функції виконує, адже основною ознакою правової держави є те, що у ній панують і верховенствують право і закон. Тобто усі державні органи, їх посадові особи, об’єднання громадян та інші суб’єкти права повинні діяти у межах Конституції та відповідно до законів України. Але так відбувається не завжди, і кричущими є випадки прямого правопорушення законності на тлі непропорційності системи правопорядку України.

Цілком слушною у цьому контексті видається думка російського вченого М. Матузова, який стверджує, що об’єктивна необхідність законності і правопорядку у сучасних умовах пояснюється тим, що без них є неможливим вирішення питання, що є вкрай важливим для суспільства. До таких належать: успішне проведення курсу економічних реформ, становлення ринкових відносин, розвиток виробництва; побудова громадянського суспільства та правової держави; ефективне функціонування інститутів демократії, політичної системи; реалізація прав і свобод людини, упорядкування їх гарантій; чітка робота державного апарату, усіх його складових, органів,  структур, посадових осіб; боротьба зі злочинністю, корупцією, правовим нігілізмом і тд, тому сучасні українські законодавчі реалії вимагають насамперед визначення світоглядних основ законності, що потребує вищого рівня узагальнень та вдосконалення уявлень про правопорядок, як багатоаспектну категорію. Усі означені вище питання, безперечно, є вкрай нагальними для України.