Поняття і сутність політичного конфлікту

Есе з навчальної дисципліни «Політологія»

по темі «Поняття і сутність політичного конфлікту»

Аналізуючи останні конфліктні події в світі, ми ніяк не можемо зрозуміти, що ж могло статися, що людство знову постало перед загрозою нової глобальної війни. Важко зрозуміти той факт, що зараз, коли вже стабільно закладені принципи і норми міжнародного права, все ще знаходяться держави, які можуть відкрито ними нехтувати і їх порушувати. Сьогодні думки всіх українців переповнені осмисленням конфліктних подій в нашій державі. Практично кожний хоче мирного його вирішення. Тому проблематика конфліктності, на жаль, стала зараз надзвичайно актуальною.

За останні роки ,розвиток конфліктології як науки про конфлікти в Україні вийшов на новий рівень свого розвитку. Про це свідчить велика кількість підручників, посібників, монографій, дисертаційних досліджень, статей, в основі яких дослідження конфліктів. Проте, на сьогоднішній день ще не розроблено тих принципів та механізмів, які допомогли б швидко і легко управляти конфліктом, а також попереджати його. І це великою мірою залежить і від наукового напрацювання, тому що без знання загального неможливо зрозуміти щось конкретне. Без знання теорії не можна зробити конкретні практичні кроки. Це можна сказати і про наш випадок. Адже без знання сутності, природи політичного конфлікту ми не зможемо розібратись із особливостями сучасних конфліктів у нашій державі.

Конфлікт у буквальному розумінні слова означає “зіткнення”. Конфлікти супроводжують людство протягом усього історичного шляху, впродовж усього життя людини . Це може бути сутичка протилежних поглядів, думок, інтересів і дій різних суб'єктів— народів, націй, держав, політичних і суспільних груп, рухів і об'єднань.

Найбільш гострі конфлікти відбуваються між індивідами і соціальними групами у сфері політики. Політика, з одного боку, є діяльність по попередженню і вирішенню конфліктів. З іншого боку, політика – це засіб провокації конфліктів, оскільки вона пов’язана з боротьбою за владу. Технологія і практика управління конфліктами визначаються не тільки загальними правилами, але й соціально-економічним, політичним станом суспільства, історичними, національними, релігійними і культурними особливостями.

Тому термін «конфлікт» можна розуміти , як крайнє загострення суперечностей сторін, пов’язане з відмінностями їхнього становища в суспільстві й пов’язаної з цим реальної чи надуманої суперечності інтересів, цілей і цінностей; зіткнення та протиборство (протидія) певних систем, політичних партій, громадських організацій, етнічних груп, держав та їх органів, окремих осіб. З цього можна зробити логічний висновок ,що «політичний конфлікт» – це , в широкому розумінні, протиборство різних соціально- політичних сил, суб’єктів політики в їх прагненні реалізувати свої інтереси і цілі, пов’язані, насамперед, із боротьбою за здобуття влади, її перерозподіл, зміну свого політичного статусу, а також з політичними перспективами подальшого розвитку суспільства.

Будь-які конфлікти зумовлені як об’єктивними, так і суб’єктивними факторами, а саме:

– нерівністю людей, соціальних і національних спільнот;

– несумісністю суспільних та індивідуальних цінностей;

– невідповідністю між сподіваннями та дійсністю;

– відмінністю у політичній культурі, типах лідерства;

– відсутністю достовірної інформації;

– прагненням завоювати та утримати владу.

На думку багатьох науковців, узагальнюючим фактором, що спричиняє конфлікти, є соціальний інтерес. У центрі конфліктів найчастіше лежать економічні, соціальні, зовнішньо- та внутрішньополітичні, територіальні, мовні, міжконфесійні, міжетнічні та інші проблеми.