Політичний і державний режим: поняття і види
Автор: Yarikpo • Январь 15, 2023 • Курсовая работа • 8,445 Слов (34 Страниц) • 107 Просмотры
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЖИТОМИРСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ФАКУЛЬТЕТ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ПРАВА
Кафедра права та правоохоронної діяльності
КУРСОВА РОБОТА
з курсу “Теорія держави та права (загальна теорія)”
на тему: “ ПОЛІТИЧНИЙ І ДЕРЖАВНИЙ РЕЖИМ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ”
Студента 1 курсу
групи П-7
напряму підготовки_______
спеціальності 081«Право»
Покотинського Ярослава Ігоровича
(прізвище та ініціали)
Підсумкова оцінка.
Національна шкала ________
Кількість балів ____________
ECTS ____________________
Члени комісії: __________ _____________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
__________ _____________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
___________ ____________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
м. Житомир – 2022 р.
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1: Поняття та особливості політичного і державного режимів
- Поняття політичного та державного режиму. Сучасні підходи до розуміння поняття.
- Види політичного режиму. Класифікація та типологізація політичних режимів.
РОЗДІЛ 2: Антидемократичні режими
- Суть та характеристика тоталітарного режиму
- Особливості та характеристика авторитарного режиму
РОЗДІЛ 3: Демократичні режими
3.1 Сутнісна характеристика демократичного режиму.
3.2 Характеристика України за формою державного режиму
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми. Тема «Політичний і державний режим: поняття й види » на сьогоднішній день є достатньо актуальною, оскільки кожна держава має свій політичний режим і державний режим, яким властиво змінюватися завдяки різним політичним процесам. Ці зміни можна проаналізувати за допомогою сукупності прийомів, методів, форм, способів здійснення політичної державної влади в суспільстві. В окремих державах відбувається тотальна або часткова зміна форми державного режиму, зокрема і політичного режиму, що в свою чергу впливає на право всієї держави.
Дослідження феномену політичного режиму розпочалося ще з Давньої Греції, з поглядів Арістотеля, які були сприйняті і удосконалені європейськими правниками. Особливого розквіту вчення про політичний режим набуло у ХVІІІ – ХІХ ст. і пов’язане з іменами Т. Гоббса, Є. Бєрка, Ш. Монтеск’є, А. де Токвіля та інших. Водночас їхні дослідження справили вплив на формування думки пізніших мислителів (К. Маркса, М. Вебера, К. Попера, Д. Кола та ін.). З плином епох та розвитком політико-правового вчення формувалися відносно визначені погляди (школи) щодо визначення політичного режиму. Такими були інституційна школа (Г. Лассуелл, Ф. Ріггс, Р. Бейкер) і соціологічна (А. Токвіль та ін.). Серед вітчизняних дослідників цього питання можна назвати О. Гараня, В. Горбатенка, А. Колодія, П. Кутуєва, М. Михальченка, І. Бекешкіна, С. Рябова, М. Рябчука, В. Полохала, Ф. Рудича, М. Сазонова, О. Фісуна та інші.
...