Моє ставлення до подвійного громадянства . Україні потрібне подвійне громадянство : ТАК чи НІ ? Чому, для чого

Ессе на тему: « Моє ставлення до подвійного громадянства . Україні потрібне подвійне громадянство : ТАК чи НІ ? Чому, для чого.»

Моє ставлення до подвійного громадянства дещо двояке . Якщо подивитися з однієї сторони , то це деякий плюс для особи , тому що вона може працювати в іншій країні на законних засадах, але з іншої в неї будуть обов’язки перед двома різними державами. Це буде ускладнювати її життя . Тобто , якщо розпочнеться певна суперечка між двома країнами ,в яких особа має громадянство, і ці держави встановлюють обов’язок військової служби , то індивід повинен обрати одну країну, і тим самим, він не виконає обов’язок перед іншою державою.

Також потрібно чітко розуміти поняття громадянства та подвійного громадянства , їх особливості , адже без цього не можливо робити певні висновки . Отже , громадянство – це сталий правовий зв’язок з даною державою, тобто признання державою даної особи в якості повноправного суб’єкта всіх прав і обов’язків, або ж, - громадянство – взаємозв’язок особи і держави, що породжує з обох сторін права і обов’язки. Громадянство створює права і обов’язки для особи не лише на території держави, але й за кордоном. В державах з унітарною формою правління існує єдине громадянство, в багатьох федеративних – подвійне: кожен громадянин вважається громадянином союзу і одночасно - суб’єктом федерації (провінції, штату). Суттєвою новелою останнього часу є громадянство Європейського Союзу, яке поширюється на всіх громадян держав - членів ЄС і сприяє суттєвому поширенню їх прав і свобод, однак держава відміняє пріоритет національного законодавства.

Подвійне громадянство (біпатритизм) є таким правовим статусом особи, за яким вона одночасно має громадянство двох або більше країн. Подвійне громадянство виникає, по-перше, за народження дитини у державі, де діє принцип «права грунту», від батьків, які мають громадянство держави, де діє принцип «права крові». Принцип невизнання подвійного громадянства записаний у ст. 3 багатосторонньої Гаазької конвенції 1930 р. «З деяких питань стосовно колізій законів про громадянство». Тобто , не всі зарубіжні країни сприймають подвійне громадянство. НЕ визнається воно і в Україні (ст. 2 Закону України «Про громадянство України» встановлює: «Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави, або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України»). Також якщо особа з подвійним громадянством (біпатрид) скоїла правопорушення , то виникає проблема в суді , за чиїм законодавством судити особу. громадянство біпатридів у спірних справах встановлюється за концепцією ефективної громадянської належності, тобто керуються