Задачі з права Європейського Союзу

Вітренко Лінда 402 група

В-7

А. Ухвалений регламент втратить чинність, оскільки була порушена процедура його прийняття, а саме не було проведено консультації з Економічним і соціальним комітетом.

Оскільки відповідно до ДФЄС в деяких випадках ( в даному випадку щодо свободи руху працівників) для Комісії, Ради та Європарламенту консультації з комітетом є обов’язковими. Соціально-економічний Комітет може також висловлювати свою позицію з власної ініціативи. 

Ст. 46 ДФЄС встановлює, що Європарламент та Рада діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою та після проведення консультацій з Комітетом, видає директиви або розробляє регламенти, що встановлюють заходи, необхідні для втілення в життя свободи руху працівників.

Аналогічні обов’язкові консультації з Комітетом передбачені й в інших статтях ДФЄС (зокрема, ст..43, 50, 59 та інші)

У даному випадку Комітет має право вимагати скасування регламенту, та звернутися до Суду ЄС про порушення процедури прийняття регламенту.

Завдання Соціально-економічного комітету полягає в тому, щоб давати поради Комісії й Раді, які зобов’язані консультуватися з ним щодо соціальних та економічних питань.

Б. Позов Італії до ЄС про анулювання Рекомендації Комісії про чіткі вказівки для економічних політик держав-членів та Співтовариства не буде прийнятий до розгляду.

Оскільки рекомендації Комісії не можуть бути предметом оскарження в суді, тому що вони не мають загальнообов’язкової юридичної сили (Відповідно до ст..288 ДФЄС, рекомендації та висновки не мають зобов’язальної сили) вони є лише інструментом висловлення пропозицій, позицій інституцій з окремих питань.

В.         Відповідно до ст..234 ДФЄС, якщо вотум  недовіри  затверджено  більшістю  у дві третини поданих голосів,  що представляють більшість складу  Європейського Парламенту,  членам Комісії належить разом подати у відставку.  Їм належить далі провадити поточні справи, поки їх не замінять згідно зі  статтею  214. У такому разі строк повноважень новопризначених членів Комісії закінчується того  дня,  коли  мав  би  закінчитися строк повноважень членів Комісії, що пішли у відставку

        Відповідно до ч. 8 ст. 17 ДЄС комісія несе колегіальну відповідальність перед Європейським парламентом. Європейський парламент може висловлювати Комісії недовіру відповідно до статті 234 Договору про функціонування Європейського Союзу.

Відповідно до ст..17 ДЄС, якщо вотум недовіри винесено більшістю у дві третини поданих голосів, що представляють більшість складу Європарламенту, члени Комісії подають у відставку як орган, а Верховний представник ЄС з закордонних справ та політики безпеки складає повноваження, які він здійснює в Комісії. Комісари продовжують виконувати обов’язки та опікуватися поточними справами, доки їх не замінять.

Європарламент може висловити недовіру тільки Комісії як органу в цілому, а не окремим комісарам.

Отже, позиція Верховного представника ЄС з закордонних справ та політики безпеки не відповідає установчим договорам, тому що оголошення недовіри Європарламентом Комісії ЄС матиме наслідком відставку і Верховного представника ЄС.

Г.         Відповідно до ст..291 ДФЄС, держави-члени вживають усіх заходів в області внутрішнього права, необхідні для втілення в життя юридично обов'язкових актів Союзу.

        Рада не може звернутися до Суду ЄС з позовом на державу-члена щодо не ухвалення імплементаційного акту, відповідними повноваженнями, наділена Комісія ЄС.